«Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати», – цими Христовими словами, записаними в Євангелії від Луки, Папа Бенедикт XVI розпочав проповідь під час Служби Божої «На Господній Вечері», яку він очолив 21 квітня 2011 р. ввечері у Папській базиліці святого Івана на Латерані. Святіший Отець зазначив, що у цих словах бачимо прагнення Бога, Його любов до людей, до Свого створіння. «Ісус прагне нас, чекає нас. А ми, чи насправді потребуємо Його? Чи відчуваємо внутрішню спонуку зустрітися з ним? (…) Чи може залишаємося байдужими, розсіяними, наповнені чимось іншим?» – запитував Бенедикт XVI.

Під час останньої вечері з учнями, пригадав Папа, Ісус ще раз наголосив на основних моментах Доброї Новини, але, передовсім, – молився. І слова установлення Євхаристії є молитвою, подякою і благословенням, які завжди йдуть поруч. «Властивим і остаточним завданням євхаристійної переміни є наша переміна у єдності з Христом», – сказав Бенедикт XVI.

Під час так званої Архиєрейської молитви Ісус чотири рази молився за єдність, не тільки присутніх учнів, але усіх, хто увірує в Нього. «Він молиться, щоб усі були одно “як Ти, Отче, в мені, а я в Тобі… щоб світ увірував”. Єдність між християнами можлива тільки тоді, коли християни глибоко з’єднані з Ним, з Христом», – сказав Святіший Отець, додаючи, що це полягає у вірі в Ісуса та любові до Нього. Таїнством цієї єдності з Ісусом є Пресвята Євхаристія. І не лише особистої єдності з Богом, але видимої єдності між усіма, адже її відправляємо разом, поминаючи також Папу і єпископа, що не є просто зовнішнім додатком, але «необхідним вираженням євхаристійної дійсності».

Святий Лука передав нам слова Ісуса: «О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів». «Сьогодні з болем зауважуємо, що Сатані дозволено видимо пересіювати учнів перед цілим світом», – сказав Бенедикт XVI, додаючи, що також знаємо, що Ісус молиться за віру Петра та його наступників. Всі люди також потребують навернення, і на прикладі святого Петра бачимо, що йдеться про покору, яка полягає в тому, «щоб прийняти Бога та Ісуса такими, якими Вони є, а не такими, якими ми б хотіли, щоб Вони були». Ми не хочемо погоджуватися з тим, що Христос пов’язав Себе з недоліками Своєї Церкви та Своїх служителів, не хочемо погодитися з тим, що Він не має влади у цьому світі. Хочемо сховатися, коли приналежність до Нього нам дорого обходиться чи стає небезпечною. «Усі ми потребуємо покори такого учня, який слідує за волею Учителя», – наголосив Папа, додаючи, що навернувшись, Петро покликаний утверджувати братів, і зовсім невипадково, що це доручення він отримав під час Тайної Вечері. «Дорогі друзі, – сказав Бенедикт XVI, – для Папи є великою розрадою знати, що під час кожного Євхаристійного богослужіння всі моляться за нього… Лише завдяки молитві Господа і Церкви він може встояти на висоті свого завдання утверджувати братів – пасти Ісусове стадо та бути гарантом єдності».

Джерело: Радіо Ватикан