//

У Львові відбулися Інтенсивні курси жестової мови і культури глухої людини

23 липня в ФБФ УКУ (Хуторівці, 35 а) завершився 3-х тижневий навчальний модуль “Інтенсивні курси жестової мови і культури глухої людини” організований  Центром душпастирства осіб з вадами слуху  “Надія” УГКЦ, Українським Католицьким Університетом, Львівською Архиєпархією УГКЦ. Серед багатьох слухачів (глухих і чуючих), які відвідували заняття,  лише 12 отримали сертифікати початкового і проміжного рівня знання української жестової мови.

 

Викладачами були, як і минулого року, фахівці Лабараторії жестової мови Інститутуту спеціальної педагогіки НАПН України (м.Київ) на чолі з п. Наталією Адамюк. Інститут спеціальної педагогіки має тісні стосунки з установами УГКЦ -  Центром ДОВС  “Надія” і УКУ. Особливо ця співпраця відбувається в в площині  напрацювань по створенню дієвої академічної програми  душпастирства глухих.

 

Існуює багато методичної літератури, яку потрібно перевести в інструменти служіння, зокрема словники жестової мови і  досвіди праці в школі. Важливим місцем де демонструються такі доробки є навчальний модуль “Інтенсивні курси жестової мови і культури глухої людини”. Наприклад, цього року для навчального процесу був запропонований новий жестівник, який вміщує більше 1200 жестів і виконаний за вимогами сучасної сурдолінгвістики.

 

В цьому році для навчання була запропонована нова методика вивчення жесової мови під назвою “занурення в повну тишу”.  Наталія Адамюк каже, якщо минулого року акцент ставився окремо на кальковану жестову мову (по типу української літературної мови) і  жестову мову (рідну глухим людям), то цього року наголос був лише на жестову мову. Як пояснює п.Наталія , такого роду навчання є складнішим бо передбачає цілковиту увагу на жест і міміку. Можливістю реалізувати таку навчальну стратегію стала вмотивованість студентів на вивчення світу глухої людини. Це говорить про те, що з кожним роком покращується якість набору, - реально знати УЖМ хочуть люди, які мають високий освітній рівень. Тим самим ростуть вимоги до програми і  стоїть питання не стільки знати жести, скільки вміти читати з рук і лиця глухої людини(т.зв. зчитування з губ). Такі нюанси зауважила п.Наталія, коли  після 3 днів праці, очі учасників були наповнені увагою і їх руки плавно виражали думку чи речення. Серед учасників курсів були: лікар-хірург, педагоги, священики, семінарист, монахині, економісти, миряни. Ці люди у своїх ділянках є здатні зламати стереотипи стосовно глухих людей і входити у соціокультурні зв’язки з нечуючими людьми.

 

Також на цих курсах відбулися перші дискусії чуючих і глухих людей по опрацюванню богословської  термінології. Виявляється, що ця ділянка в розвитку жестової мови є майже не досліджена. Ініціатива буде продовжена протягом року на виїзних семінарах лабораторії богословських аспектів життя  глухої людини. Також попробуємо створити для ініціативних людей збоку глухих і чуючих  Клуб жестової мови, що покликаний стати місцем спілкуванням, створення невербальних подій і  дружнім глухим людям середовищ.

 

Досвід після таких інтенсивних курсів є сповнений внутрішньою переміною і відчуттям, що отримав особливий дар спілкування. Після фізичної втоми, яку несуть вправи з жестової мови з’являється тужливий порив у невербальному вираженні на іншу особу.  Під час такої імпресії людина не спішить говорити зайве, а передає необхідне поглядом, жестом чи  мімікою.  Потрібно  вчитися такому, бо в житті людина є розсіяна і часто втрачає головне у спілкуванні з іншими людьми. Глухі люди мають особливий дар спілкування, яким потрібно послуговуватися в першу чергу щоб вміти не тільки говорити, але і співпереживати з іншими людьми.

 

Запрошуємо усіх людей доброї волі і доброго серця до участі у наступних курсах жестової мови, які відбудуться в липні наступного року!


о.Олег Лазуркевич, учасник курсів
директор Центру душпастирства осіб з вадами слуху “Надія”УГКЦ
e-mail : deaf.ugcc@gmail.com

 

Джерело: www.ugcc.lviv.ua