Сьогодні, 27 липня, у Львові в день пам’яті за загиблими внаслідок катастрофи, що трапилася у 2002 році під час авіашоу на Скнилівському летовищі, провели панахиду та пішу ходу з покладанням квітів до місця трагедії.

Друзі, родичі, ті, хто співчуває родичам загиблих, спочатку взяли участь в екуменічній поминальній службі, яку відправили священики різних конфесій. Були присутні й ті, хто вижив тоді у тій кривавій м’ясорубці, але лишився інвалідом. Усі – згорьовані і зболені, попри те, що час мав би лікувати. Люди тримали портрети померлих, квіти, дитячі іграшки. Священики зачитували нескінченні списки імен. «Вічну пам’ять» переривали схлипування. Загалом була дуже важка і гнітюча атмосфера.

У пам’яті очевидців Скнилівська трагедія не потьмяніла – люди, що брали участь у пішій ході до місця трагедії, дорогою переповідали одне одному побачене тоді, як вчора – в деталях.

У такій ситуації бракує слів, та і навряд чи можна ними комусь допомогти. І потрібно дослухатися хіба до порад священиків, кожен з яких наголошував – молімось. Тільки таким чином ми можемо хоч якось бути ближчими до тих, кого втратили. Тільки так можна зжитися з болем, що не стихає з часом. Зжитися, не забуваючи померлих і знаючи, що кожен з нас не вічний.

Джерело: ЗІК