Одеський Карітас засновано більше як 7 років тому, він налічує 20 працівників і групу активних волонтерів, щороку  надає допомогу понад  1000 потребуючих людей.  Детальніше про роботу місцевого осередку Карітасу України розповідає  директор БФ «Карітас-Одеса» УГКЦ о. Василь Колодчин.

Як довго функціонує та чим займається Карітас в Одесі?

Одеський Карітас започатковано у серпні 2005-го і відтоді ми не втратили ні крихти ентузіазму та бажання служити знедоленим людям, незалежно від їхньої віри чи національності.  Навіть більше – ми прагнемо надавати не лише разову допомогу, а комплексно і систематично покращувати життя людей, котрі опинилися в кризових умовах життя. Наші працівники постійно підвищують свою кваліфікацію, ми співпрацюємо з владними структурами та громадськими організаціями, тобто розвиваємося.

Одним із чинних нині проектів є надання медико-соціальної допомоги  людям, які живуть із ВІЛ/СНІДом. Маємо 350 підопічних, як ВІЛ-інфікованих чи хворих на СНІД, так і їх рідних, яким також потрібна консультація і підтримка.

Ще один важливий проект стосується протидії торгівлі людьми, реалізацію якого ми розпочали 3 роки тому. Часто українці думають, що торгівля людьми — це щось таке далеке і несучасне, яке може торкнутися будь-кого, тільки не мене.  Це неправда! Кожен може стати жертвою торгівлі людьми, і наші працівники відзначають, що чимала кількість випадків стосується людей молодих, освічених і не зовсім бідних. Саме тому діяльність для запобігання торгівлі людьми спрямована на те, щоб озброїти громадян знаннями. Проводимо спеціальні семінари, співпрацюємо з центрами зайнятості, Управлінням для боротьби з торгівлею людьми та трудової експлуатації, іншими громадськими організаціями.

Окрім інформування, ми займаємося реінтеграційною допомогою людям, які потрапили в таку неприємну ситуацію. Для цього у нас працюють психолог і юрист. Надаємо і одноразову матеріальну допомогу, щоб допомогти людині повернутися з рабства.

Крім того, в одеському Карітасі діє «телефон довіри», за яким можна звернутися  до психолога, юриста, медсестри чи соціального працівника.  Створюємо групи взаємодопомоги, проводимо благодійні акції. Організовуємо прання одягу в соціальному центрі, проводимо для потребуючих дозвілля, свята. Купуємо необхідні медпрепарати для людей, які не мають змоги робити це самі.

А можете детальніше розповісти про проект для хворих на ВІЛ/СНІД?

Надання допомоги  людям, які живуть із ВІЛ/СНІДом, реалізовується ще з початку діяльності нашого Карітасу, понад 7 років. Працюємо ми так: місто поділене на райони, у кожному з яких є пацієнти, за котрими закріплені кваліфіковані медсестри й соціальні працівники.  Нашими підопічними є різні люди – за соціальним статусом,  вірою, віком. Інколи, на жаль, трапляються випадки, коли від хворих на СНІД відмовляються близькі люди, і тоді саме Карітас стає їх найкращим другом, порадником і сім´єю.

Сьогодні в нашому Карітасі працює соціально-інтеграційний центр для хворих на ВІЛ/СНІД. Тут організована допомога хворим і їх близькому оточенню ─ консультації лікаря, психолога, юриста та соціального працівника, групи взаємодопомоги. Крім того, ми частково допомагаємо хворим із придбанням ліків. Як ми бачимо, на ці послуги існує соціальний попит у наших підопічних, бо часом в іншому місці потребуючі люди не можуть отримати їх у всьому комплексі.

Наскільки мені відомо, втілюється в Одесі і проект «Домашня опіка». Яка його функція?

Він створений для людей похилого віку, які не можуть самостійно про себе піклуватися. Маємо 250 підопічних. Подібне є у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Коломиї й Бориславі на Львівщині. Єдина відмінність – донори; наш проект фінансується за підтримки Карітасу Відня.

Чекаємо з нетерпінням, звісно, коли в Україні соціальну роботу і, зокрема, «Домашню опіку» фінансуватимуть з державного бюджету. Адже Карітас є взірцем із надання такої допомоги і втілює проект саме для громадян України, які все життя платять податки до державного бюджету, а на старість чомусь не мають ні достатнього прожиткового забезпечення, ні опіки, ні пошани...

Скільком людям одеський Карітас допомагає щороку? Чи є якась точна цифра?

Важко назвати. У телефонній консультації обслуговуємо приблизно 600−700 осіб, домашній догляд надаємо 250 підопічним, відвідувачів центру є 300−350, на семінари на тему протидії торгівлі людьми приходить приблизно 50 людей. Це за місяць. Отже, на рік обслуговуємо досить багато, понад 1000 точно.

А скільки працівників залучено до роботи?

Усього є 20. Проте є й волонтери серед віруючих та осіб, які колись отримали допомогу в нашому центрі. Люди є нині досить активними і готовими нам допомагати, хоча – ясна річ – хотілося б у багато разів більшої підтримки й сприяння.

Отче Василю, чи можете ви оцінити, наскільки відомою є діяльність Карітасу в Одесі?

Бачимо значний ріст популярності центру. За останні 6 років ставлення до нас змінилося кардинально. Якщо спочатку була якась пересторога, то сьогодні співпрацюємо з багатьма організаціями та органами влади, більше є волонтерів і вдячних людей серед громадськості.

Скажіть, будь ласка, які плани у вас є на майбутнє?

У найближчих планах ─ створення соціально-адаптивного центру для людей з обмеженими можливостями. І ми вже на шляху до реалізації цього проекту. У дальшій перспективі хочемо організувати службу мобільного, а згодом і стаціонарного хоспісу.

Яким чином фінансується діяльність одеського Карітасу? Чи є приватні особи в Україні або регіоні, які допомагають у цьому?

Кошти отримуємо з проектів та від міжнародних донорів. А от від місцевої влади чи олігархів ніякої підтримки у цьому плані немає, сподіваємося – поки що!

Оксана Гірчак

Джерело: www.ugcc.org.ua