Це одне з найбільш незвичних і найдивовижніших місць на території Ватикану.

Спочатку проходимо ворота, що ведуть до Ватиканської Держави зі сторони будівель давнього Святого Управління (сьогодні  його займають Конгрегація Науки Віри) і керуємо в бік Залу Павла VI, дах якого покритий сонячними панелями, завдяки чому Ватикан є одним з найзеленіших, екологічних держав світу. Знову проходимо через ватиканських жандармів. Потім повертаємо ліворуч у невеликий дворик, створений в 1876 році німецькою Колегією, який на перший погляд є типовим внутрішній двориком, яких у Ватикані багато.

Відразу ж впадає в очі незвичайна архітектура серед пальм і екзотичних чагарників, багатої зелені, яка навіть пізньою осінню заохочує до прогулянки, знаходимо надгробки, хрести, інколи пам'ятники більших розмірів. Перше враження, яке ватиканський прочанин або турист відчуває в цьому місці, це переконання, що він опинився на території якогось старовинного, античного і, мабуть, вже невживаного некрополя. Вирізьблені  на надгробних плитах, а частіше звичайних хрестах дати смерті вказують на поховання майже в останніх місяцях і роках. Це німецьке кладовище, незважаючи на надзвичайну історію надалі продовжує бути діючим некрополем Ватикану (не враховуючи Папської гробниці в підземеллях Базиліки Св. Петра).

На жаль, не всі можуть бути поховані поруч з Базилікою і Папським палацом. Цей привілей, на підставі давніх статутів, що датуються 1450р.,  належить тільки Братству Пресвятої Богородиці скорботних, заснованому з нагоди святого 1500 року. Його члени опікувалися місцем, що знаходиться згідно з традицією на території давнього цирку Нерона, де гинули мученицькою смертю перші християни. Цей привілей спочинку у  Ватикані поширюється на осіб німецького походження, котрі померли під час паломництва до Вічного Міста, а в деяких століттях там ховали голландців та валлонців, або членів релігійних згромаджень німецького походження (завдяки чому на цвинтарі  зустрічаємо також імена поляків, чехів та угорців).

Серед могил, що пробуджують найбільшу цікавість є місце тлінного відпочинку, обвіяне не дуже приємною легендою, ( не підтверджується фактами), німецької монахині сестри Паскаліни Ленерт, котра була особистим секретарем і найближчим співпрацівником Папи Пія XII. Спочиває там також декілька командирів Швейцарської Гвардії, є численні могили дворянських і княжих німецьких родів, а також ректорів Німецької Колегії, могила померлого в травні цього року о. Ервіна Гатса чи могила масового поховання діючого до сьогодні Архибратства Непорочної Діви Марії. Місце, де знаходиться кладовище, оточене доволі високим муром, на стінах  якого з керамічної плитки зроблена Хресна Дорога.

Цікаво, що німецький "вплив" у Ватикані почався з середньовіччя, а сьогоднішнє представництво німців є поміж найвищих сановників Церкви, на чолі з Бенедиктом XVI, котрий відвідав це місце багато разів, а останнім часом фінансував дві дуже помітні мармурові колони, розташовані біля входу до Колегії.

Німецька Колегія є однією з небагатьох національних колегій (у ватиканських Садах знаходиться ще Колегія Ефіопії), розташованих у державі Ватикан, інші країни (в тому числі Польща) мають свої колегії розкидані по всьому Риму. Але таке унікальне і незвичайне кладовище має тільки Німеччина.

За матеріалами religia.tv