П В С Ч П С Н
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9
 
10
 
11
 
12
 
13
 
14
 
15
 
16
 
17
 
18
 
19
 
20
 
21
 
22
 
23
 
24
 
25
 
26
 
27
 
28
 
29
 
30
 
 

Святий для спеціальних завдань

Коли комуністи виставили тіло Анджея Боболі як музейний експонат у Москві, швидко переконалися в ефективності Святого. Люди почали молитися перед мощами вже біля Кремля.


Уряд Кремля хотів висміяти «релігійні забобони». Тому 1922 року виставив оголене тіло потім благословенного Анджея Боболі на гігієнічні виставці. Думали, що мощі мученика-єзуїта почнуть розкладатися. – Цього не сталося. Люди почали спонтанно клякати і молитися навіть у музеї, – каже о. Александер Яциняк, засновник і куратор музею св. Анджея Боболі при святині на вул. Раковецькій.


Про те, що на виставці в Москві є мощі істинного святого, поширилося серед населення, що не забувало свого православного коріння. «Експонат» ставав щораз більш невигідним для більшовиків. Про мощі також говорив Ватикан. У травні 1924 року тіло святого Боболі, як своєрідну «плату» за допомогу під час голоду, передали Апостольській Столиці. Проте тоді комуністи зажадали, щоби тіло оминуло територію Польщі.


Відомий після смерті


Святий Анджей Боболя з 2002 року є одним з покровителів Польщі. Однак за його життя ніщо не прогнозувало, що Церква згадуватиме його в Літанії до всіх святих.


Він народився 1591 року в Стахоціні, Сяноцький Повіт, серед мальовничих пагорбів. Майбутній святий був стрімким, нетерплячим, різким. Проректор Новацкі 1628 року навіть визнав брата Андрія «нездатним до навчання в школах і перебування на посаді генерального уряду».


Його почали цінували за мужність і відданість під час небезпечних хвиль епідемії в 1625-1629 роках. Пізніше він розпочав місіонерську працю в болотистій місцевості Пінська. І ця власне місіонерська діяльність на стику двох конфесій – католицької і православної привела його до мученицької смерті.


У 1657 році його жорстоко вбили козаки. Попри різні тортури (обрізання шкіри, зняття скальпу, дірявлення щік і обрізання язика) не зрікся своєї віри. «Коли його запитали, чи є він латинський священиком, Анджей відповів: Я є католицьким священиком. У цій вірі я народився і в ній хочу померти. Моя віра істинна і веде до спасіння» – так про св. Анджея писав Папа Пій XII.


Однак його смерть, хоча і дуже жорстока, не була чимось надзвичайним в часи козацької діяльності. Єзуїти втратили в той час близько 50 монахів, а після смерті св. Анджея ще 12. Чому ж тоді о. Боболя сьогодні є одним з найбільш важливих польських святих?


– Як не дивно, за життя він був не особливо відомою постаттю. Джерела його культу треба шукати після його смерті. Він просто не давав забути про себе. Він дав чіткі знаки, робив чуда і закликав молитися. Таким є і сьогодні, – пояснює о. Яциняк.


Незвичайні мощі


Святий Анджей, ймовірно, розділив би долю інших мучеників цього періоду зі східних кордонів Речі Посполитої. – Ті єзуїти, що вижили, не могли збирати пам'ятки, які залишилися після нього, чи розвивати його культ. Вони повинні були насамперед дбати про своє виживання. Св. Анджей, отже, мусів сам про себе нагадати, – каже о. Яциняк.
Він зробив це за 45 років після смерті. Тоді з’явився керівникові Колегії єзуїтів у Пінську, який переймався майбутнім ордену. – Анджей Боболя дуже безпосередньо повідомив йому, що він не шукає допомоги там, де треба.

Він пояснив йому, що є одним з єзуїтів, яких вбили козаки, і що він піклуватиметься про єзуїтів, якщо їхній керівник відшукає його тіло, – каже куратор музею.


Коли відшукали прогнилу труну, виявилося, що тіло мученика немає жодних ознак розкладання. Відкриття спричинило, що відразу розпочався розквіт культу о. Боболі. Цікаво, що мощі майбутнього святого стали об'єктом паломництва не тільки католиків, а й православних. Святий, якого вбили заради боротьби з католицизмом, почав об'єднувати воюючі Церкви.


Вдруге мученик нагадав про себе 1819 року, коли до нього звернувся за допомогою переслідуваний царською владою домініканець о. Алоізій Коженєвскі. Він вже збирався лягати спати, коли побачив перед собою єзуїта і бачення великої війни, під час якої багато народів воювали один з одним з безпрецедентною жорстокістю. «Коли війна, яку бачиш перед собою, закінчиться миром, Польща буде відновлена і мене вважатимуть її покровителем», – пояснила постать святого. Тільки за 100 років згадали про пророцтво, яке виявилося правдою.


Ефективний захисник


Мощі мученика на початку XIX  століття помістили в Полоцьку. Так було до часу, коли 1922 року озброєні більшовики викрали їх, б’ючи, ранячи і мордуючи католиків, які захищали їх. Спрофановані мощі перевезли до Москви. З тих пір як уряд Речі Посполитої, так і Апостольської Столиці, робили дипломатичні спроби отримати важливі для Церкви мощі. Ватикан відшукав тіло 1924 року, а 1938 року Папа Пій XI проголосив мученика  святим, а його мощі передав Польщі. – До труни з тілом нового святого зібралися натовпи. На вокзали, площі та до церков приходили сотні тисяч віруючих, – розповідає о. Яциняк.


Історики вказують, що це були найбільші релігійні урочистості в міжвоєнний період. Також часто наголошують, що повернення св. Анджея було релігійною подією, яка приготувала поляків до важкого іспиту і масового мучеництва ІІ світової війни.


Попри плин років єзуїтський святий, як і раніше, дивує і згадує про себе. Список випрошених ласк і чудес за його заступництвом дуже довгий. – Це дуже ефективний святий – переконано каже о. Яциняк. Святий сам ініціює свій культ, щоби допомагати людям. У цьому сенсі продовжує пастирську місію, яку розпочав у земному житті. – Він має особливу ласку швидкого випрошування у Бога справ, про які звертаємося за його заступництвом. Однак для того, щоби він міг діяти, потрібний молитовний зв’язок з ним. Його треба просити. Якщо він може можете втрутитися, зазвичай це відбувається відразу, – каже єзуїт.


Іноді він буває різким і перекірливим – так, як і за життя. О. Яциняк відчув це, коли одного разу він старанно сканував текст про св. Анджея, але пристрій відмовився працювати. – Вистрибнуло повідомлення про якусь велику аварію. Я не зміг з цим впоратися, тому почав молитися про допомогу до св. Анджея. Реакція була негайною, сканер почав функціонувати. Коли з радості я вже забув про молитву, він попередив, бо пристрій знову зупинився. І знову молитва допомогла. – Каже о. Яциняк. – Такі ситуації зі св. Анджеєм відбуваються дуже часто.


В ефективності св. Анджея Боболі переконаний також пастир святині на вул. Раковецкій, о. Вальдемар Божишковскі. – Видно, що наш брат продовжує залучати людей до Церкви. Маємо паломників з усієї Польщі – каже він. – Я теж прошу його про допомогу в складних випадках.


Актуальне послання


За словами пастиря святилища, єзуїтський мученик є досконалим прикладом для Року Віри. – Зрештою, він свідомо віддав своє життя за неї. Так показує нам, що віра не є доповненням до повсякденного життя, але найважливішим аспектом, – говорить о. Божишковскі.


Про те, що св. Анджей Боболя залишається актуальним можна переконатися з  енцикліки Пія XII, що видана 1957 року, а саме до 300-ої річниці з дня смерті мученика-єзуїта. Папа скерував спеціальне послання до поляків, яких потім тероризував комунізм.


Папа прямо називає св. Анджея воїном Христа, який боровся до кінця на славу Божу. «Нехай, отже, поляки, наслідуючи його яскравий приклад віри, продовжують захищати свою віру від усіх небезпек, нехай стараються пристосувати звичаї до християнських норм, нехай мають у цьому тверде переконання, як у найбільшій славі батьківщини. Через невпинне наслідування непохитної сили предків досягнуть, що Польща завжди буде вірною основам християнства. На це вказує історія, свідок часу, світло істини і вчителька життя, що Бог цю роль призначив польському народові», – писав до поляків Папа Пій XII.


За матеріалами: niedziela.pl