Це одна з тих «сильних жінок, які наприкінці Середньовіччя відважно несли світло Євангелія в складні історичні ситуації», – так Папа Бенедикт XVI охарактеризував святу Жанну Д’Арк, про яку розповів під час загальної аудієнції, що в середу, 26 січня 2011 р. відбулася у Ватикані. Він зазначив, що Церква в той час переживала майже 40-літню так звану Західну схизму, а до цієї рани на церковному тілі додалися братовбивчі війни християнських народів Європи, зокрема, так звана «Столітня війна» між Англією та Францією.

Святіший Отець розповів, що Жанна народилася в сільській родині в місцевості Домремі-ла-Пюсель на північному заході Франції і від побожних батьків отримала добре християнське виховання. Від дитинства дівчинка відзначалася співчуттям до вбогих, хворих та страждаючих. З її слів, записаних в актах судового процесу, якому вона була піддана наприкінці життя, дізнаємося про те, що починаючи з 13 років Жанна мала містичні видіння. Залишаючись у світі, вона склала обіт дівоцтва та довгі години проводила на молитві, щоденно беручи участь у Службі Божій. Після років прихованого життя та внутрішнього дозрівання прийшов короткий період активної громадської діяльності.

Ведена внутрішнім голосом, вона присвятила своє подальше життя боротьбі за визволення свого народу. Численні свідчення розповідають, що 17-літня дівчина була настільки рішучою, що уміла підбадьорити розгублених та знеохочених чоловіків. У березні 1429 року Жанна, яка була неписьменною, продиктувала важливий лист до Англійського Короля, який з військом обліг місто Орлеан, в якому закликала християнські народи до миру. Заклик був відкинений, і дівчина проявила неабияку мужність в боях за звільнення міста. Цілий рік вона провела між солдатами, виконуючи між ними євангелізаторську місію. Численними є свідчення про її відвагу та невинність, зазначив Папа.

А в травні 1430 року розпочалася хресна дорога Жанни, вона потрапила у руки своїх ворогів. Через рік, після кількамісячного процесу, її спалено в місті Руані як єретичку та віровідступницю. Трибунал очолювали єпископ Кашон та інквізитор Жан Леметр. Ці французькі церковники, як зазначив Бенедикт XVI, зробивши свій політичний вибір на користь англійців, тим самим вже наперед винесли осуд діяльності та місії Жанни Д’Арк. «Цей процес, – додав Папа, – є зворушливою сторінкою історії святості, а також сторінкою, що проливає світло на таїнство Церкви, яка, згідно зі словами Другого Ватиканського Собору, є святою, і, одночасно, потребує очищення». Через 25 років, з доручення Папи Каліста ІІІ, відбувся касаційний процес, який, зібравши свідчення богословів та численних очевидців її життя, проголосив недійсним рішення Руанського трибуналу, виявляючи невинність Жанни та її вірність Церкві. У 1920 році Папа Бенедикт XV проголосив її святою.

Розповідаючи про життєвий шлях святої Жанни Д’Арк, Святіший Отець вказав на її приклад для мирян, зокрема тих, які беруть участь в політичному житті, особливо – в складних ситуаціях. Приймаючи рішення, вона керувалася, передовсім, вірою. В її житті на першому місці завжди був Ісус, любові Якого вона посвятила усе своє життя, складаючи обіт дівоцтва. Постійно перебуваючи на молитві, свята Жанна споглядала на Ісуса як на «Царя неба і землі». У цьому контексті політичну діяльність, спрямовану на визволення свого народу, вона бачила як діло людської справедливості, виконуване з любові до Ісуса.

«Дорогі брати й сестри, – сказав на завершення Бенедикт XVI, – своїм світлим свідченням свята Жанна Д’Арк пропонує нам високий стандарт християнського життя: вчинити молитву провідною темою наших днів, повністю довіряти Богові, виконуючи Його волю, якою вона не була б, жити любов’ю без фаворитизмів і без обмежень та, за її прикладом, черпати з Ісусової любові велику любов до Церкви».

Джерело: Радіо Ватикан