//

Старіння – тема нового випуску журналу Папської Ради в справах культури

Чотирьома мовами – італійською, французькою, англійською та іспанською – Папська Рада у справах культури видає щоквартальний журнал «Культури та віра», в якому висвітлює різноманіття культур сучасного світу. Кожен номер є монографічним, тобто в ньому досліджується одна тема, одне коло питань, пропонуючи вчення Папи, документи Папської Ради, тексти конференцій, новини, інформаційний матеріал, бібліографічні вказівки, зосереджуючись навколо питань, які стосуються діалогу між вірою і культурою, вірою та невір’ям.

Останній номер журналу «Культури та віра» присвячений темі старіння, представляючи різні точки зору на літніх людей. «Зріст тривалості людського життя, що має позитивне значення, з одночасним зменшенням народжуваності, що відіграє негативну роль, викликають неврівноваженість між поколіннями», – наголошує португальський єпископ Карлос Азеведо. Він звертає окрему увагу на те, що активна участь похилиè віком осіб у родинному та суспільному життя відіграє велику роль не тільки з точки зору соціології, але також і культурного розвитку. Однак, на його думку, пануюча ментальність сучасного світу не ставиться до старшого покоління з належною пошаною, ані як слід не оцінює того культурного багатства, яке зберігають і передають літні люди.

Свою думку щодо «мистецтва старіння» висловлюють численні фахівці, які займаються цими питаннями, зокрема, співпрацюючи з старшими за віком людьми, щоб допомогти їм бути активними членами спільноти, долаючи фізичні чи психічні перешкоди, які приносить із собою старість.
 


Наставлення до похилих віком відрізняється у різних суспільних середовищах. Африка представляє собою справжній зразок як ставитись до похилих віком осіб, оцінюючи їхній життєвий досвід та мудрість. Ментальність західного світу, який ґрунтується на економічних розрахунках та виробничій ефективності, дуже часто залишає їх поза бортом життя. Зразок «вічної молодості», яку здобувається будь-яким засобом, день за днем поширюється у світі, ігноруючи внутрішній, духовний розвиток, не звертаючи уваги на новизну досвіду, яку приносить із собою старіння, навіть якщо воно й позначене певними обмеженнями.

Теологія вбачає у старості завершення життя, відрізняючи фізичний занепад від духовного зросту, одночасно, наголошуючи на важливості духовного життя та на тому, що так званий «третій вік» є благословенням.

Християнська духовність допомагає прийняти обмеження старіння, примиритись з дійсністю життя і приготуватись до зустрічі з Богом. Старіння приносить із собою красу спокою, ніжності та тиші, а не лише гіркоту хвороби й самотності.

У журналі «Культури та віра» знаходимо статті про психологію старіння, розповідь про Маноела де Олівейра, найстаршого португальського режисера, письменника та продюсера, який у 103 роки не перестає працювати.

Окремо згадано Європейський рік активного старіння та солідарності між поколіннями, який проголошений у січні цього року.

 

Джерело: Радіо Ватикан