//

Спільна молитва духовенства УГКЦ та РКЦ у день пам’яті Пратулинських мучеників у Польщі

У день пам’яті Пратулинських мучеників, 23 січня 2012 року, у колишньому катедральному храмі Холмської єпархії УГКЦ, а тепер базиліці Римо-Католицької Церкви Люблінської архидієцезії  Різдва Пресвятої Богородиці, що в Польщі, була відслужена урочиста Божественна Літургія  за участю духовенства Української Греко-Католицької та Латинської Церков.

 

Про це повідомив о. Сергій Стесенко, докторант Католицького університету в Любліні (КУЛ). Святкову Літургію очолив митр. прот. Стефан Батрух, парох парафії Святого Миколая в Холмі (Польща). З ним співслужили: прот. Богдан Панчак, настоятель українських греко-католицьких семінаристів Митрополичої духовної семінарії в Любліні, о. д-р Ярослав Стороняк, генеральний капелан в’язничної служби УГКЦ в Польщі, о. Збігнев Никонюк, парох парафії Святого Микити Неоунійної Церкви в Костомлотах на Підляшші, із двома сотрудниками тієї парафії, та о. Сергій Стесенко, докторант кафедри права Східних Церков КУЛу. Дияконське служіння виконував д-р Петро Сивицький, науковий працівник Університету. Хор української Семінарії святого Йосафата разом зі студентами КУЛу прикрасили святкову відправу співом.

 

Цього року минає 16 років відтоді, як блаженний Іван Павло ІІ 6 жовтня 1996 року в Римі, у базиліці Святого Петра, урочисто проголосив блаженними 13 українських мучеників. День їхньої літургійної пам’яті - 23 січня, щороку вшановують як в УГКЦ, так і в Сідлецькій дієцезії Латинської Церкви в Польщі. За період, що минув від часу проголошення, не лише українці, а й, зокрема, поляки, змогли краще пізнати життя та геройські чесноти цих мучеників. Традиційно цього дня служать Молебень до Пратулинських мучеників, текст якого затверджений ієрархією УГКЦ.

 

«Українці Холмщини і Підляшшя з кожним роком міцніють у переконанні, що стежки до святих місць та історичних пам’яток нашого народу не заростатимуть травою, а ставатимуть кращими дороговказами для кожного українця, хоч би де він проживав», - відзначив о. Сергій Стесенко.

 

Департамент інформації УГКЦ

 

Довідка

Імена блаженних Пратулинських мучеників, які в 1874 році віддали своє життя за єдність Церкви і збереження візантійсько-української традиції, постійно нагадують нам правду про те, що Українська Церква в єдності з Апостольським Престолом упродовж багатьох століть свідчила світові, що мучеництво - це складова частина її сутності.

Слід згадати, що імена 13 блаженних є яскравим свідченням їхньої приналежності до українського народу, споконвічними теренами якого завжди були Холмщина і Підляшшя. На іконі Пратулинських мучеників - Данило Кармаш, Лука Бойко, Вартоломій Осип’юк, Онуфрій Василюк, Пилип Герилюк, Костянтин Бойко, Микита Грицюк, Ігнатій Франчук, Вікентій Левонюк, Іван Андреюк, Костянтин Лукашук, Максим Гаврилюк, Михайло Ваврищук - тримають у руках зелені пальмове гілля, що є символом вічного життя.

У 1874 році Римський Архиєрей Пій ІХ проголосив енцикліку «Omnem sollicitudinem» («Усяку турботу»), в якій засудив дії, що їх царський режим Російської імперії починав впроваджувати на Холмщині і Підляшші, насаджуючи таким чином план „возз’єднання” з Російською Православною Церквою. Однак, користуючись тим, що значна частина українських земель – Холмщина, Підляшшя та уся Волинь - перебувала під пануванням Царської Росії, вже в 1875 році офіційна російська влада приєднує Холмську греко-католицьку єпархію до Російської Православної Церкви, а на місці структур Греко-Католицької Церкви створюються православні, які на сьогодні включають вже лише нащадків тих часів - вірних Польської Автокефальної Православної Церкви.

Так званий «Акт соборного духовенства Холмського» 1875 року був прототипом Львівського псевдособору 1946 року і його наслідком стали масові переслідування і вбивства вірних Греко-Католицької Церкви. У місті Сідельце (тепер польське Siedlce на Підляшші), біля пам’ятника Іванові Павлові ІІ, встановлені пам’ятні таблиці з надписами понад 50 місцевостей, в яких українські мешканці Підляшшя і Холмщини героїчно віддали своє життя, відстоюючи єдність Греко-Католицької Церкви з Апостольським Престолом і не бажаючи переходити в лоно Російської Православної Церкви.

Звістка, яка кілька років по тому прийшла з Рима, про повернення Холму титулярного престолу в Католицькій Церкві, принесла велику радість багатьом українцям-греко-католикам. Адже, окрім Кам’янця на Поділлі, що є також титулярним престолом в Католицькій Церкві, черга дійшла і до Холма.