//

Слово владики Ігора на свято Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною

Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського
на свято Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною

Євр 9,1-17; Лк 8,16-21

 

Надзвичайно велике значення має добре виховання батьками своїх дітей. Це – невід’ємний обов’язок батьків: старатися про гідність людської поведінки дітей, глибоке прищеплення їм християнського достоїнства, передання святої віри, що вони повинні втілювати під час зростання своїх дітей. Не можна залишити дітей на виховання вулиці, навіть, у кращому випадку на вчителів, наставників тощо, бо найбільш відповідальні перед Богом, завжди залишаються батьки.

 

Господь буде запитувати батька та матері про зусилля, які вони прикладали до виховання дітей. Теж, необхідно пам’ятати на усі часи, що повинність робити зауваження та добре радити дітям, коли ці прямують невідповідним духовним шляхом, лежить на сумлінні батьків. Неможливо ховатися в такому випадку за фіранку й стверджувати, що наші слова нічого не допоможуть. Святий апостол Павло радив: «Тих, які грішать, картай перед усіма, щоб і інші страх мали» (1Тм 5,20).


Якщо батьки люблять дитину, коли наставники люблять підданих, не повинні  очікувати аж до часу, щоб ті вчинили гірше зло. Не можна заспокоювати себе тим, що це нічого не поможе, необхідно підбирати слова лагідного повчання, щоби допомогти особі вийти із осоружного стану. Певно, що не потрібно сходити до стану наївності й всюди, ходячи за спиною сина чи дочки про те нагадувати. Ні! Потрібно періодично пригадувати про погану поведінку, про образу Бога, гріх, віддалення особи від спасіння. Коли хтось із рідних або підданих перебуває у поганому стані духа, тоді на батьках чи наставниках лежить відповідальність пригадувати й картати за погані вчинки. «Хто другого картає, здобуде з часом більше ласки, ніж той, що пеститься язиком» (Прип 28,23). Якщо особа не сприймає зауважень, звичайно, необхідно завжди молитися за таких, але не забувати, що час від часу необхідно в якийсь спосіб пригадувати про їхній невідповідний стан духа. І немає значення, що вони не реагують на напоумлення, необхідно знаходити слова, щоб вони зрозуміли свій неправильний шлях життя. Ісус Христос багато разів старався промовити до апостола Юди, щоб той схаменувся, не крав грошей та покинув задум зради, але той вперто тривав у своїй злобі аж видав Христа в руки ворогам. Спаситель говорив, що один із дванадцятьох зрадить його, той, хто вкладе руку у миску видасть ворогам, що один із них диявол тощо. Але Юда не реагував, постановив заробити гроші й отримав вічну погибель (пор. Ів 17,12). Ось негідна впертість, яка привела апостола до погибелі, мимо того, що він був з Христом, навчав, оздоровляв та чинив інші чуда. Нічого не допомогло це до спасіння, що учень Христа чинив чуда, бо учиняв це не своєю силою, лише, Божою. Часом й картання не допомагають, але остання відповідальність лежить на цій особі, яка легковажить почуті пригадування. Буває, що сам Господь впрост зі своєї сторони втручається у життя людини, щоб її поставити на спасенний шлях життя, але це не діється силою, лише певним способом впливу. Святе Писання твердить: «Кого Бог любить, того й картає, як батько улюбленого сина» (Прип 3,12).

 

Сьогодні ушановуємо свято Зачаття святої Анни, яка зачала дочку Марію, що стала пресвятою Богородицею. Ми знаємо іншу назву цього свята, а саме: Непорочне Зачаття. Обидві назви добрі. Ми називаємо свято Зачаття святої Анни ще й тому, що у нашій Церкві ніколи не було сумніву про непорочність пресвятої Богородиці. Згадуємо про велику подію зачаття Богоматері у лоні святої Анни, яку вважали бездітною. Але Господь заговорив у необхідний час своєю мовою і та, яку вважали неплідною, породила Марію, яка стала матір’ю Божого Сина. Сумніви про непорочність Марії закрадалися у певних церковних осіб, тому Святіший Отець Пій IX-тий у 1854 році проголосив догму про Непорочне Зачаття пресвятої Богородиці. А догма означає правду, проголошену Церквою, в яку не можна сумніватися, лише необхідно у вірі прийняти, навіть тоді, коли б хтось не міг цього збагнути своїм умом. Від часу проголошення цієї правди Папою Пієм IX-тим, перестали існувати суперечки та сумніви, заспокоїлися гарячі голови, щоб цю правду піддавати непевності. А ця правда означала, що Марія від першого моменту зачаття у лоні святої Анни, була збережена від дотику первородного гріха. Бог не дозволив гріху доторкнутися ані на жодну мить Діви Марії, бо вона була призначена на матір Божого Сина. Митрополит Андрей Шептицький видав спеціальний декрет про святкування Непорочного Зачаття пресвятої Богородиці. Ми невід’ємно віримо в цю правду, що свята Марія не була під владою диявола, тобто, жодного гріха від першого моменту зачаття аж до Успіння. Так бажав й вчинив сам Небесний Отець. Радіємо також й вшановуємо велику побожність святої Анни та її мужа святого Йоакима, які привели на світ цю, що стала матір’ю нашого Спасителя. Вони, люди поважного віку до кінця свого життя довіряли Богу. Святі Йоаким та Анна відзначалися терпеливістю, прощенням образ, довірою до Бога, великою любов’ю до Господа та ближніх. Хоч були поважного віку, однак, не сумнівалися в Божу силу та могутність. Приймали від людей різні зневаги й упокорювалися, але нікому не бажали жодного зла. Господь готував їх, щоб вони стали батьками цієї, яка породила Сина Божого.  Вміли виховати свою дочку, яка була призначена на матір Спасителя, віддаючи її в руки побожних осіб до святині.  Молімося до пресвятої Богородиці, щоб виблагала нам благословенного способу життя та гідного переходу до вічності. Просімо святу Анну, щоб виблагала для наших батьків доброго способу виховання дітей та внуків.


+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

22 грудня 2012 р. Б. Архикатедральний Собор Святого Юра

 

Джерело: www.ugcc.lviv.ua