«Хочу говорити саме про мир, бо Ісус сказав: свій мир даю вам!», – зазначив Папа Бенедикт XVI, промовляючи до представників влади, дипломатичного корпусу, релігій, світу культури та політики Лівану, додаючи, що посадивши кілька хвилин тому кедр – символ цієї країни, він молився за ці землі, за цей регіон, який був свідком народження великих релігій та благородних культур. «Чому Бог обрав цю частину світу? Чому цей регіон живе у потрясіннях? – запитував Папа, відповідаючи: Мені здається, що Бог вибрав його, щоб він був зразковим, щоб він засвідчив перед світом можливість того, що людина може конкретно жити своїм прагненням миру».

За словами Святішого Отця, багатством країни є люди, які там живуть, і від кожного залежить її майбутнє та мир. Цього неможливо досягнути, якщо суспільство не є об’єднаним, запорукою чого є постійна пошана гідності кожної людини та відповідальна участь кожного, згідно зі своїми здібностями. «Гідність людини є невіддільною від сакрального характеру життя, дарованого Творцем», – зазначив Бенедикт XVI, додаючи, що людина приходить на світ у сім’ї, яка є першою вихователькою миру, а тому її потрібно в усьому підтримувати. Крім того, «ефективність дбання про мир залежить від концепції священності людського життя», – додав Папа, вказуючи, що якщо прагнемо миру, слід захищати життя на усіх його стадіях.

Замахом на цілісність особи та на життя, що послаблює людський потенціал, є також «безробіття, бідність, корупція, різні узалежнення, експлуатація, торгівля людьми та тероризм». «Економічна та фінансова логіка й надалі бажає накладати своє ярмо, виставляючи володіння понад буття», – зазначив Святіший Отець, підкреслюючи, що втрата кожного людського життя є втратою для цілого людства.

Щоб забезпечити завтрашнім поколінням майбутнє миру, першим завданням, за словами Папи, є «виховання до миру, щоб творити культуру миру», а це – виховання у духовних цінностях, бо людський дух має вроджене відчуття доброго, прекрасного та істинного, він є «Божою печаттю, відбитком Самого ж Бога» в людині. Виховання означає допомогти дозріванню здатності робити вільні та справедливі рішення, які зможуть «йти проти течії поширених думок, моди, політичних та релігійних ідеологій». Слід, очевидно, викорінювати як фізичне, так і словесне насильство, яке завжди є важкою образою людської гідності.

«Ми повинні усвідомлювати, – підкреслив Бенедикт XVI, – що зло не є анонімною силою, яка безособово та неокреслено діє у світі. Зло, демон, приходить через людську свободу, через користування нашою свободою». Єдиним засобом протистояти цьому є перемагати зло добром. І саме до такого навернення серця, за словами Папи, всі є покликаними, бо без нього так звані «людські визволення» розчаровують. «Для того, щоб повернути певну проникливість та безсторонність, глибоке відчуття справедливості та спільного добра, необхідна глибока переміна духа та серця», – вів далі Святіший Отець, зазначаючи, що оновлений та вільний погляд вчинить нас здатними переосмислити людські системи, що ведуть у тупики.

Таке навернення відкриває шлях до розпізнавання своїх помилок, до відкинення помсти та до прощення, тому що «тільки прощення, дане та отримане, закладає міцні основи примирення». Лише тоді, за словами Папи, може зростати порозуміння між культурами та релігіями. У Лівані християни та мусульмани протягом віків живуть в одному просторі, і в одній сім’ї можна зустріти визнавців обидвох релігій. «Якщо це можливе в одній родині, чому не повинно би бути так на рівні цілого суспільства?» – запитав Бенедикт XVI, додаючи, що плюралістичне суспільство може існувати лише за умови взаємопошани та безперервного діалогу. Для цього слід визнати, що існують цінності, спільні для всіх культур та релігій, які вкорінені в людській природі. З них походять невід’ємні права, серед яких фундаментальним є релігійна свобода, яка має «політичний та суспільний вимір, незамінний для миру».

Джерело: Радіо Ватикан