//

Слово Митрополита Львівського на Святе Богоявлення Господнє

Тит 2,11-14;3,4-7. Мт 3,13-17

 

Дуже велике і світле торжество велично ушановуємо сьогодні, бо у першому святі, на Різдво, Спаситель прийшов до людей у вигляді малого дитяти, а у цьому - Богоявлення, бачимо досконалим нашого Господа, Ісуса Христа.

 

Ісус стояв у водах річки Йордан разом із багатьма грішниками, які зближалися до Івана Хрестителя, щоб той охрестив його, чого зовсім не потребував. Іван, просвічений Святим Духом, відразу пізнав в Христі Спасителя світу, святого Бога, тому заперечував  й не погоджувався, щоб хрестити Праведного. Однак, Месія закликав його, що їм необхідно виконати пророцтво неба, бо не йшлося про особистість того, хто хрестить, лише, увага загострювалася на Сині Божому, кого необхідно охрестити. Господь стояв у воді, в ряді грішників, прирівнюючи себе до них, яких він  прийшов відкупити. А Святий Дух носився над Ісусом, щоби ним упорядкувати хаос цього світу. Колись цей Дух носився над водами, посеред яких постала суша, земля, щоб оживити їх різними істотами (пор. Бут 1,2;9).
Йордан одна із найбільших рік Ізраїлю, яка впадає у Мертве море. Не знаємо її басейну за часів Ісуса Христа, а тепер, це – вузька річка, 8-12 метрів, можливо, десь ширша, з досить нечистою водою, правда прісною, яку використовують для зрошування полів. Багато наших вірних відвідали Ізраїль, землю пов’язану із народженням Спасителя та з його життям. По цій землі він ступав ногами і входив своїми ногами у воду йорданську, щоб її освятити ота прийняти хрещення від Івана. Звичайно, що у цій частині земної кулі, тепліше ніж у нас, наприклад, у такий час, в Ізраїлю температура коливається від +9˚ до +17˚. Трудно визначити місце на Йордані, де хрестився Господь, однак, певні особи показують на те чи інше, здогадуючись, що хрещення Іванове відбувалося там. Але це не так важно, дуже важливо те, що Ісус Христос хрестився й  цим актом навчив нас цінити цю святу Тайну: Хрещення. Вона змиває із людини усі її гріхи, чинить дитиною Бога та відчиняє двері у Небесне Царство.

 

Колись Господь змушений був вигубити людей потопом через їхні незліченні беззаконня, які вони чинили. Згодом Бог пообіцяв: «… води не стануть більше потопом, щоб вигубити всяке створіння» (Бут 9,15). Із водою пов’язані різні історії Старого та Нового Завіту, які годі усі описати. Колись слуга Авраама подався у місто Нахора, щоб вибрати дружину для Ісаака, стоячи біля джерела води й очікуючи на цю, яка сповнить певні чинності, щоб стати вибраною дружиною (пор. Бут 24,13-19). Навіть, такі вирішення важливих справ ставалися біля води чи як оздоровлення недужого, який 38 років очікував біля ставкової води зцілення, що згодом вчинив Ісус (пор. Ів 5,1-20).

 

Необхідно пам’ятати, що тайна Хрещення має велику силу: стирати гріхи, очищати й освячувати людську душу, чинити людину здібною боротися із усяким злом. Коли ми говоримо про освячену воду, про посвячені: єлей, хрестик, медальйон, чотки, ікони тощо, хоч ці предмети самі собою не завжди бувають дуже цінні, але після освячення Духом, «кожен із них діє прекрасним способом» («Творення» св. Г. Ниського, «Слово» в день світла, в який хрестився наш Господь). Короткою розповіддю автори різних писань стараються довести до нас важність події хрещення Господнього, звертаючи увагу на річку, на її води, які налякалися, коли Ісус вступив у них як Боголюдина, їхній Творець, але у цьому випадку – грішник, щоб зблизитися до нас, взявши на себе наші гріхи.

 

«Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здригалися, навіть безодні затряслися» (Пс 77,17). Ісус Христос вступив у води йорданські з гріхами усіх людей, які жили до нього, з ним та після його смерті. «Він увійшов у воду з моїми гріхами, щоб зцілити мої духовні рани невидимим Духом», - так повинна сказати кожна людина.

 

Це було пониження для Бога, бо він - Святий, Творець всесвіту, усього видимого й невидимого, Князь неба і землі… Понизив себе, щоб піднести й вшанувати кожну людину! Предтеча хвилювався простягнути свої руки над Богом, щоб полити його водою, а Христос стверджував йому, що волю Отця необхідно виконувати! У даному випадку вода не означала очищення тіла, лише, відродження душі, звільнення її від гріхів чого не був до кінця свідомий праведний Пророк відносно Сина Божого, який вступив у води з мільярдними гріхами людського роду.

 

Святий пророк злив воду на Спасителя, а той, вийшовши із води, побачив Духа Божого у вигляді голуба, що сходив на нього. Яке ж це – торжество! - коли до усього цього промовив Небесний Отець: «Це Син мій любий, що його я вподобав» (Мт 3,17). Проголошена й підтверджена Пресвята Трійця! Три рівні, вічні й незмінні пресвяті Особи, а один Бог! Господь - вогонь, що запалює людські серця, які неможливо загасити жодним брудним водам, що направляє на нас зла сила. Вода Божа, його ласка та благодать Господнього вогню, очищує стовбур людського серця та запалює його вогнем Божої любові більше, як вогонь, який зійшов на землю, щоб спалити жертву та дрова злиті водою на розказ пророка Іллі (пор. 1Цар 18,30-39). Колись Господь давав розпорядження Мойсеєві, щоб Арон та його сини, які приступатимуть до жертовника були чисті: «І коли входитимуть у намет зборів, мусять умиватися водою, щоб не померли… » (Вих 30,20).

 

Нам усім необхідно дбати про чистоту нашої душі, подібно, як ми дбаємо про чистоту нашого тіла. Ми, навіть, не хочемо споживати їжі нечистими руками, лише старанно миємо їх, щоб вчинити належно, як годиться, за усіма нормами необхідної гігієни. Тому, приступаючи до молитви, приходячи на Службу Божу в церкву, стараймося просити Господа про очищення нашої душі через збудження внутрішнього щирого жалю за гріхи та, сердечно каючись під час святої Сповіді. Єднаймося з Господом у святому Причасті, як із джерелом нашого духовного життя! Святкуймо завжди й гідно це велике свято Богоявлення тому, що «у ньому Господь хрестився і освятив води» (св. Ів. Золот., «Слово в день Богоявлення» п.2).


+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

19 січня 2013 р. Б. Архикатедральний Собор Святого Юра

Джерело: www.ugcc.lviv.ua