Ваше Блаженство,
Преосвященні Владики,
Всесвітлі, всечесні, преподобні отці, преподобні сестри і брати,
Високодостойні представники влади,
Любі брати і сестри!

Життя для людини ніколи не передбачене нею. Не можна жити так, щоб усе оцінити й прорахувати на майбутнє до дрібниць. Святий Іван Хреститель, мешканець пустині, не претендував на жодні політичні чи релігійні уряди. Любив пустинне життя, мав одну одежу з верблюжого волосу, в котрій увесь час ходив. Задовольнявся такою їжею, яку вдавалось йому знайти в пустині, а, коли нічого не знайшов, тоді дякував Господу за ковток води і за усе прославляв Бога. Іван нікому не загрожував, бо не посідав жодної зброї, а найбільше, що він міг вчинити, це: лагідним словом звернути увагу тій людині, в котрої дії незгідні з Божим Законом. Це - правда, що й сьогодні багато із людей не бажають чути голосу Бога, голосу правди, бо бояться, щоб жоден голос не тривожив їхнього нечистого й гордого сумління. Сьогодні люди дуже потонули у самолюбстві. Людина боїться не тільки фізичного втручання у її справи, але панічно борониться перед викликом доброї духовної зміни в її житті. А до нашої духовної низини приходить Святий Дух, котрий бажає піднести людину «до завершеності мужа, до міри повного зросту повноти Христа» (Еф 4,13).

За проголошення правди, праведного Івана Хрестителя Ірод ув'язнив, а потім, наказав відсікти голову. Але, не можна мечем припинити внутрішнього голосу, що походить від Бога. На зміну пророку прийшов сам Спаситель, Син Божий, котрий зближався до поган Галилейської землі, щоб просвітити їх духовно. Темний народ, котрий не знав Бога, тепер побачив велике світло, отримавши можливість переможно вийти із духовної темноти. Святий пустинник закликав, щоб народ приносив плід покаяння (пор. Мт 3,8), а згодом, Ісус Христос звертався переконливо до людей: «Покайтесь, бо Небесне Царство близько» (Мт 4,17). За навчанням святого апостола Павла: «Кожному з нас дана благодать за мірою Христових дарів» (Еф 4,7). Бог пропонує нам свої дари, свою силу та поміч, щоб привести нас до освячення, спасіння та нагородити вічним щастям у небі. Для цього не потрібно великих наук, досягнень ума, фізичної сили або надзвичайних здібностей. Навіть, не треба непоміркованих постів, довгих молитов чи постійного перебування у церкві. Ні! Господь домагається від нас одного: покайтеся. Перепрошуймо часто Господа Бога за наші життєві духовні невдачі, за образи вчинені йому та нашим ближнім. Це - один із способів праведного життя, виконання волі Бога.

Такі турботливі слова, подібні заклики, як старання про освячення Божого люду та спасіння людей, звучать до сьогодні і будуть звучати до кінця світу із уст проповідників Божого Слова. Ми вдячні Його Блаженству, Патріарху Любомиру Гузару, за служіння як Глави нашої Церкви! Це - відповідальне служіння, трудне служіння, повне усяких викликів та перешкод. Ми, вірні УГКЦ, вдячні Вам, Блаженніший Владико, за смиренну послугу на цьому посту уже десять років! Навіть, за цей недовгий період, Вам прийшлося прийняти немало складних викликів і, довіряючи Богові, Ви успішно долали перешкоди, служачи своїй Церкві та своєму народові. Сьогодні, знову дякуємо Вам, за перенесення осідку Глави нашої Церкви зі Львова до Києва, що було сміливим, необхідним і правильним кроком. Дякуємо за послідовність у напрямку розвитку нашої Церкви, до чого були залучені, також, експерти ззовні, як пані д-р Христина Фрейзер із Канади та щирі прихильники нашої Церкви, закордонні спеціалісти: Ґай Камарат і Чак Нюбекер із США. Єпископи нашої Церкви знають про ці напрацювання, про правильну, а до певної міри важку усесторонню експертизу, що була проведена серед нашої спільноти і, котра поволі допомагає нам ставати на ще кращий рівень розвитку Церкви. Всякі сумніви закрадались і в серця владик, але, Ваше Блаженство довіряло Богу, а довіра Богу дає добрий результат в прямуванні до нього, до щасливої вічності. Це - сміливе рішення, до якого гідно віднеслися наші владики, щоб говорити про перспективу розвитку нашої Церкви на 2020 рік! А ми хочемо бачити духовний зріст у наших вірних, як освячення нашого народу - «Святість Божого люду». Це - амбітне бажання, велична перспектива, до котрої прикликається, запрошується кожна вірна душа нашої Церкви. З другого боку, єпископи Церкви та наші священики, повинні гідно відповідати своєму покликанню, щоб з достоїнством сповнювати Божу волю. А Господня «закваска», дія Святого Духа, проникає та духовно освячує наш вірний народ. Від святості та праведності кожної особи Церкви, буде дуже залежати праведність народу нашої України. Величезна відповідальність лягає на кожного єпископа, священика, чернечих осіб та мирян УГКЦ, щоб допомагати кожному людському серцю відчинитися на дію слова Господнього. Бо Слово Боже -«живе і діяльне»! Слово Господнє спокійно діє в людині, коли знаходить у чоловікові добру волю: «Чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, - насіння те кільчиться й росте» (Мр 4,27) та приносить плоди. Хай Господь благословить своєю правицею наші добрі заміри, щоб із честю та гідністю сповнити його святу Волю!

Вітаємо Вас, Блаженніший Владико Любомире, з десятою річницею ювілею служіння, як Глави і Батька нашої Церкви! Дякуємо Вам за Вашу сердечну посвяту як вірного Слуги нашої Церкви та нашого народу! Вітаємо Ваше Блаженство, теж, з десятою річницею Кардинальської гідності! Хай Господь благословить Вас рясними духовними дарами, внутрішнім миром, спокоєм і добрим здоров'ям! Хай святий Покров Богородиці хоронить Вас! На многая літа, Ваше Блаженство!

В імені Митрополичого Синоду, з молитвою та пошаною

+ ІГОР
Архиєпископ Львівський УГКЦ

23 січня 2011 року, м. Київ

Джерело: www.ugcc.lviv.ua