//

Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського на завершення Хресної дороги

...нас не охороняла поліція, не провадили військові конвої із зброєю, обійшлося без жодної сторожі, бо ми зібралися в ім’я Господнє.


Вельмишановні, достойні та любі богомольці,


дуже приємно було усім нам крокувати містом нашого Львова, спільно, із старшими та молодими, вченими й політиками, духовенством й представниками влади, військовими та міліцією, фахівцями та студентами, батьками й матерями, синами та дочками, взагалі, усім простолюддям, пройтися молитовно, тихо, зібрано й побожно разом із Господом нашим Ісусом Христом. Спаситель був з нами, бо це його слова звернені до усього людства: «Бо де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я посеред них» (Мт 18,20). Нас сьогодні зібралося тисячі людей! Слава Богу, - нас не охороняла поліція, не провадили військові конвої із зброєю, обійшлося без жодної сторожі, бо ми зібралися в ім’я Господнє.


Ми  усі йшли тихо, мирно, спокійно; глибоко задумані у подію глибокої давнини, спасенної історії, коли сам Ісус Христос, несправедливо засуджений Пилатом, якого підбурили юдейські провідники, - ніс хрест на гору Голгофу, був прибитий до нього і помер. А ця правда дуже торкається нас та усього людства, бо немає людини, яка би не згрішила, тому наші гріхи сталися причиною ганебної смерті Христа на хресті. Святий Альфонс Ліґуорі, роздумуючи про смертний засуд Христа написав: «… не Пилат, (Ісусе,) але твій власний Отець справедливо засуджує тебе, щоб ти прийняв кару, на яку я заслужив» (św. A. Liguori «O męce Pana Jezusa», Rozd. VIII p.1, 1931р). Це – не атракція, не театралізована сцена, не видумка, а велика й спасенна правда, що Господь терпів муки за нас, усіх грішних! Ми грішимо, а він терпів, вмираючи на хресті.

 

Декому із вас під час Хресної дороги був даний привілей нести невеликий дерев’яний хрест, як символ того, що на хресному дереві сталася подія світового значення: Бог помер за своїх людей і в такий спосіб відкупив увесь людський рід від вічного покарання у безодні. Це хресне дерево – великий символ, бо перша жінка Єва зірвала із дерева заборонений Богом плід та, вкусивши його з Адамом, були вигнані із раю. А інший Адам, Христос Спаситель, помер на дерев’яному хресті, привертаючи нам синівство Боже та відчиняючи дорогу до вічної радості з Богом. Христос був з нами не тільки під час Хресної дороги, він з нами залишається завжди, бо чуємо його у нашому сумлінні, яке усюди носимо зі собою. Його несправедливо засудили, вложили на рамена важкий хрест, Ісус, обезсилений падав під ним, несучи його на гору, зустрічав по дорозі Симона Киренейського та жінок, що плакали над ним. Увесь час Господь кидає свій погляд у наше серце та в нашу душу: коли його судили, катували, накладали терновий вінок на голову, коли він падав, зустрічав на хресній дорозі Симона та єрусалимських жінок, коли прибивали його до хреста та підняли розп’ятого уверх, - він постійно дивиться нам у вічі. Що ж доброго бачить Господь у нашому серці та в нашому сумлінні? Можливо, він захоплений нашим побожним та праведним життям? А може винен нам ще багато своїх дарів? Або, імовірно, Господь свідомий про нелад та хаос у нашому серці? - Правдоподібно, Бог бачить гріх та беззаконня, несправедливість та підступ, духовні та моральні злочини, що корумпують й тероризують наші серця та душі. Негативні моральні чинники учиняють наше суспільство хворим, кволим, захитаним й деспотичним. Хто ж зцілить нас від стількох важких та смертельних ран? - А він, Ісус Христос, винен нам ще дуже і дуже багато дару прощення. Божому людові бракує щирого розкаяння, щоб прибігати до Господа, бо народ захоплюється тільки сьогоднішнім днем, забуваючи про коротке життя та вічну щасливість. Автор псалмів пригадує: «Чоловік, бо – дні його немов билина… Потягне над ним вітер і його немає, і місце де він був, його не впізнає вже більше» (Пс 103,15-16).

 

Припадаємо до тебе, наш люблячий та милосердний Спасителю, із глибини наш душ просимо тебе о прощення нам свідомих та несвідомих провин! Прийми наше каяття, Господи, наш жаль та біль душі, бо ми свідомі вчинених нами беззаконь. Змилуйся над нами, твоїми синами та дочками, зжалься, Сину Божий, над усіма мешканцями нашого міста Львова та нашої України, очисти, знищ, спали, розірви ланцюг беззаконь наших силою Чесного та животворящого твого хреста! Дай нам, Господи, жити в мирі та любові з тобою і нашими ближніми! Пресвята Богородице, Мати гарної любові, виблагай нам ласку у свого сина, Ісуса Христа, - прощення та милосердя!

 

Від усього серця дякую усім учасникам цього важливого моління, Хресної дороги, навколо якого об’єдналися духовенство, влада області й міста,  ректори і професори Університетів, Інститутів, інших, вищих і менших  навчальних Закладів, військові й курсанти, лікарі й вчителі, інженери та викладачі, батьки та діти, всі достойні богомольці! Усім, щирий поклін та подяка, усім, бажаю очищення духа й доброго здоров’я, Господнього благословення та проживання у мирі з Богом!


+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

18 березня 2012 р.Б. Площа перед Архикатедральним Собором Святого Юра

 

Джерело: www.ugcc.lviv.ua