Учора виповнилася сьома річниця Літургії, яка розпочала Понтифікат Бенедикта XVI. У богослужінні 24 квітня 2005 року взяли участь більше 300 000 осіб на площі св. Петра і прилеглій до неї вулиці Кончільаціоне. "Церква молода", – заявив Папа в проповіді – "той, хто вірує, ніколи не самотній". Згадаймо деякі вражаючі місця з цієї проповіді.

" Tu es Petrus", "Ти є Петро": Народ Божий прийняв з радістю нового Папу Римського, "смиренного працівника у винограднику Господньому". Уранці 24 квітня 2005 року площа св. Петра, переповнена вірними з усього світу, святково прикрашена квітами. З Ложі Ватиканської Базиліки, з-під герба Понтифікату, звисає гобелен з сюжетом чудесної ловлі, на якому зображений Ісус, який розмовляє з Петром. У своїй проповіді, що 37 разів переривалася оплесками, Бенедикт XVI довірливо ділиться з вірними, з яким духом він готується почати служіння вселенського Пастиря Церкви:

"Моя справжня програма правління полягає не в тому, щоб творити свою волю, слідувати своїм ідеям, але в тому, щоб слухати, разом з усією Церквою, слово і волю Господа, і дозволити Йому скеровувати мене так, щоб Він Сам вів Церкву в цей час нашої історії".

Папа виголосив слова надії, закликав з довірою дивитися в майбутнє, тому що, наголосив він, "хто вірує, ніколи не буває один – ні в житті, ні в смерті". Надія народжується з впевненості у Воскреслому. Христос живий, і таким чином жива Його Церква:

"Так, Церква жива – такий дивовижний досвід цих днів. Саме в скорботні дні хвороби і смерті Папи це відкрилося дивовижним чином для наших очей: Церква жива. А також, що вона молода. Церква несе в собі майбутнє світу, тому вона також вказує кожному з нас шлях до майбутнього. Церква жива, і ми це бачимо: ми відчуваємо радість, яку Воскреслий обітував своїм учням. Церква жива – вона жива, тому що живий Христос, тому що Він воістину воскрес".

Бенедикт XVI зупинився на своєму служінні пастиря, покликаного шукати заблукалих овець в безлічі пустель нашої людяності: в пустелях самотності, забуття, розбитого кохання. "Святе занепокоєння Христа – заявив Папа – має надихати пастиря". Але щоб це зробити людських сил недостатньо:

"Моліться за мене, щоб я вчився щораз більше любити Господа. Моліться за мене, щоб я вчився щораз більше любити Його стадо – вас, Святу Церкву, кожного з вас особисто і всіх вас разом. Моліться за мене, щоб я не втік зі страху перед вовками".

"Хто дає увійти Христові" в своє життя – наголосив Святіший Отець – не втрачає нічого, навіть
більше, лише в дружбі з Ісусом "реально розкривається великий потенціал людських здібностей". Нарешті, продовжуючи традицію свого великого попередника, Папа Бенедикт XVI звернувся з особливими словами до молоді:

"Тільки в цій дружбі відчиняються ворота життя. Тільки в цій дружбі реально розкривається великий потенціал людських здібностей. Тільки в цій дружбі ми пізнаємо справжню красу і свободу. Таким чином, сьогодні, з великою силою і з великим переконанням, відповідно до досвіду свого довгого життя, мені б хотілося сказати вам, дорогі юнаки і дівчата: не бійтеся Христа! Він нічого не забирає і дарує все. Хто віддає себе Йому, отримує стократ. Так, відчиніть двері Христові й знайдете справжнє життя".

За матеріалами: Радио Ватикана