//

"Широке розмежування" держави і Церкви у Ліхтенштейні

У князівстві Ліхтенштейн відносини між Церквою і державою підуть шляхом подальшого "широкого розмежування". Про це заявив наслідний принц князівства Алоїс 15 серпня, у день національного свята.

 

Католицька Церква у Ліхтенштейні, згідно з ч. 2 ст. 37 Конституції, є державною церквою. Цей статус був закріплений ще у 1921 році. Тоді майже все населення князівства сповідувало католицизм.

 

На думку принца Алоїса, тоді у Католицькій Церкві існували дещо інші уявлення про правильні відносини між державою і Церквою, ніж ті, що є сьогодні. Насамперед це стосується періоду після II Ватиканського Собору, коли Церква у всьому світі спрямувалася до "тісних відносин" з державою, вважає наслідний принц.

 

На думку принца, сьогоднішні відносини між Церквою і державою повинні прагнути до "широкого розмежування". Це, однак, не означає, що релігійні спільноти та держава мають у майбутньому "повністю розійтися", підкреслив він: "Держава чинить правильно у тому випадку, якщо вона при прийнятті певних рішень аналізує та враховує думки релігійних громад. Особливо це стосується проблем суспільно-політичного життя, у вирішення яких релігійні громади можуть внести цінний внесок".

 

Нові відносини між Церквою і державою в Ліхтенштейні вплинули на зміни у програмі Національного дня: влада скасувала традиційну "польову" Літургію, яку зазвичай служив цього дня архиєпископ Вадуца перед князівським замком. Архиєпископ Вольфганг Хаас новий порядок пояснив саме майбутнім відділенням Церкви від держави.

 

Усі бажаючі помолитися на Літургії під час національного свята можуть зробити це у катедрі Вадуца або у своїх парафіях, прокоментував принц Алоїс скасування Літургії перед замком. Архиєпископ Вадуца вважає, що відносини між державою і Католицькою Церквою повинні регулюватися за допомогою договору зі Святим Престолом.

 

Законопроект, який по-новому регулює відносини між державою та релігійними спільнотами та їх фінансування, позбавляє Католицьку Церкву в Ліхтенштейні її правового статусу. Закон передбачає також перехід релігійних громад на самофінансування. У разі прийняття закону Церква буде отримувати кошти від добровільних пожертв або за виконання треб. Державне фінансування скасовується.

 

За матеріалами sedmitza.ru