Минулої неділі, 1 травня 2011 р., гостем катедрального храму Покрови Пресвятої Богородиці у Донецьку був парафіянин УГКЦ з Одеси Михайло Шелудько, який прибув на запрошення Екзарха Донецько-Харківського Кир Степана (Меньок) і з благословення Одесько-Кримського Екзарха Кир Василя (Івасюка).

Михайло Шелудько розповів про власний досвід навернення до Христа з кришнаїзму, який він пережив одинадцять років тому, а також про свій подальший пошук повноти Христової присутності, що привів його з протестантизму до православного католицтва.

Ще будучи підлітком, Михайло дуже сильно прагнув духовного вдосконалення, хотів усе своє життя присвятити Богу. Проте не маючи власного духовного досвіду та навчання правдивої християнської віри, він помилився: індійське вчення кришнаїтів прийняв за справжнє божественне об’явлення і на кілька років став кришнаїтським монахом.

«Мені здавалося, що всі релігії ведуть до того самого істинного Бога, тому мені було все одно яким монахом бути – християнським, буддійським чи кришнаїтським, – розповідає Михайло. – Зацікавившись східною філософією та специфічним релігійним культом, я почав щиро практикувати кришнаїзм, пішов до кришнаїтського монастиря, згодом став місіонером та брахманом (священиком) і очолював кришнаїтську місію в Одесі. Але справжнього спілкування з Богом у мене не було, тому коли бажання зустрітися з Всевишнім стало максимально сильним, на моє прохання відповів саме Ісус Христос».

Михайло розповів про те, як спочатку до Христа з кришнаїзму навернулася його дружина – їй з’явилася якась невидима істота і порадила звертати свої молитви до Христа, щоби вони не були марними. Потім одного дня, коли Михайло мав особливий страх за своє життя, він спробував звернутися до Христа, і в ту саму мить, як тільки промовив Ісусове ім’я, відчув і Його присутність.

«Миттєве появлення Христа надзвичайно сильно вразило мене: я ніколи так швидко і глибоко не відчував відповіді на свої молитви, – розповідає Михайло. – Розчулившися, я почав ридати і каятися перед стопами Вчителя аж поки не почув: слідуй за Мною».

Відповівши на заклик Ісуса «так», Михайло навіть не уявляв, що доведеться покинути кришнаїзм. «На той час я думав, що служіння Христові можна буде поєднувати з індуїстськими практиками, адже у моєму розумі я не бачив протиріч між християнством і кришнаїзмом. Але Христос думав інакше, і згодом, використовуючи і мою дружину, і різні особливі духовні засоби, Ісус дуже виразно мені показав: кришнаїзм не від Бога, треба відкинути цю східну релігію зовсім, а єдиним вчителем має бути тільки Христос».

Після навернення до Христа Михайло Шелудько прийшов до протестантської спільноти, де навчався Христової віри і вивчав Святе Письмо. Ще через кілька років він зрозумів необхідність перебувати у повноті апостольської традиції і приєднався до греко-католицької Церкви.

«Я дуже вдячний протестантам за те, що вони допомогли мені укріпитися в слідуванні за Христом як за моїм особистим Учителем і поділилися зі мною своїми навичками шанувати Христа і Його Слово понад усе. Ще більше я вдячний греко-католикам, які зберегли повноту Христової віри серед усіх лихоліть, випробовувань і катувань минулих років і століть. Завдяки вашій витривалій вірі та щирості українцям сьогодні доступні усі скарби та надбання правдивої Вселенської Церкви, і всяка душа, що прагне досконалості, може з цього божественного джерела користати».

«Якби не мій власний досвід спілкування з Христом, я би не витривав у слідуванні за Ним і легко міг би знову повернутися до поганства чи перебрати ще якесь лжевчення або єресь. Приклад святого апостола Томи надихає знову й знову промовляти його щирі слова: Господь і Бог мій! Дякую тобі, що ти є справжній!»

Джерело: www.ugcc.dn.ua