П В С Ч П С Н
 
 
 
 
1
 
2
 
3
 
4
 
5
 
6
 
7
 
8
 
9
 
10
 
11
 
12
 
13
 
14
 
15
 
16
 
17
 
18
 
19
 
20
 
21
 
22
 
23
 
24
 
25
 
26
 
27
 
28
 
29
 
30
 
 

Що робити, якщо Папою виберуть не кардинала?

Зречення Бенедикта XVI, яке змусило весь світ згадати історію та звернутися до подій 600-річної давності, породило і спекуляції на тему того, що зречення Понтифіка може виявитися не єдиним сюрпризом. У Колегії кардиналів є всі можливості повернути Католицьку Церкву в ще більш далеке минуле, обравши Папою не кардинала. Відомо, що приналежність до Колегії аж ніяк не є умовою для обрання; Папою може стати будь-який хрещений католик чоловічої статі. Непрямою вимогою, ймовірно, можна визнати відповідність обраного нормам канонічного права для прийняття єпископського сану та відсутність у нього перешкод – наприклад, щоб він був не молодшим 35 років, неодружений, провів у Пресвітерському сані хоча б п'ять років і т.д.


Процедуру, якої треба дотримуватися у випадку, якщо обраний перебуватиме поза Ватиканом, визначає «Чин обрядів конклаву» (Ordo rituum Conclavis).


Якщо обраний є за межами Ватикану, кардинали-виборці обирають двох кардиналів, які будуть асистувати головуючому кардиналу (в нинішньому випадку – Джованні Баттіста Ре) аж до прибуття обраного та  прийняття ним обрання. Потім головуючий кардинал і два асистуючих йому кардинали закликають заступника Державного секретаря (в нинішньому випадку – Архиєпископа Анджело Джованні Беччу), який, дотримуючись секретності, організовує якнайшвидше прибуття обраного в Рим, повністю уникаючи контактів із засобами масової інформації, які могли б порушити таємницю конклаву. Коли обраний прибуває у Ватикан, заступник Державного секретаря негайно повідомляє про його прибуття головуючому кардиналові й точно виконує його розпорядження. Головуючий кардинал, після наради з асистуючими йому двома кардиналами, скликає кардиналів-вибірників і вводить обраного в Сікстинську капелу, щоби приступити до обряду прийняття обрання. Ordo rituum Conclavis, n. 62.


Як зазначає автор статті у блозі Сандро Маджістера Settimo cielo, припис про дотримання таємності неважко виконати, якщо обраний Папою перебуває в Римі або хоча б в Італії. Але як дотримати таємницю, якщо він проживає в іншій країні, наприклад, десь в Південній Америці? Адже весь час, поки він буде добиратися до Ватикану, в Сікстинській капелі не будуть голосувати, та й ті бюлетені, які привели до позитивного результату, згідно з нормами, можуть спалити тільки після прийняття обраним свого обрання. Отже, всі ці довгі години журналісти марно чекатимуть появи диму з труби над Сікстинською капелою, а це означає або обрання Папою когось поза Ватиканом, або що там усередині всі померли.


Як відомо, останній раз Папу не-кардинала обрали 1378 року під час конклаву, що відбувався у вельми напруженій ситуації, коли неабияк напідпитку і вельми дружелюбно налаштований народний натовп,  що зібрався в Римі, скандував знамените "Romano lo volemo, o al manco Italiano" (« Хочемо римлянина, або, принаймні, італійця »). Папою тоді став Архиєпископ Барі Бартоломео Пріньяно, обрання якого повертає нас до початку Великої Західної схизми, кінець якій через 40 років поклало зречення Григорія XII, про що нам також нагадали недавні події.


Однак, якщо говорити про обрання не-кардинала, що перебуває на момент голосування на значній відстані від Риму, нам доведеться повернутися ще далі – в 1271 рік. Тоді, після трьох років вакантності Апостольського Престолу в результаті складних перемовин і компромісів обрали архидиякона Льєжа Теобальдо Вісконті. У момент обрання, 1 вересня 1271 року, він перебував у Палестині. Отримавши від кардиналів заклик негайно прибути у Вітербо, де відбувалися вибори, він вирушив у дорогу 19 листопада та з'явився у Вітербо 12 лютого наступного року. Там він прийняв своє обрання, взявши ім'я Григорія X. 13 березня того ж року він вступив у Рим, де 19 березня прийняв священний сан, а 27 березня відбулася його папська коронація. Таким чином, з моменту обрання до коронації минуло майже сім місяців.


Як зазначає автор статті, в ту епоху не було літаків; проте тоді не було й інтернету. Часи змінюються.


За матеріалами http://presbyter.ru