Прикладом миротворця у часи війни є блаженний священномученик Омелян Ковч. Про це нагадав Секретар Синоду Єпископів УГКЦ Владика Богдан (Дзюрах) під час панахиди у Патріаршому соборі Воскресіння Христовго у Києві 9 травня.

«Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться», − пригадав владика слова Ісуса Христа, зазначаючи, що справжній мир не є наслідком людських зусиль чи політичних домовленостей; справжній мир є Божим даром, який Господь запроваджує через людей, що живуть і діють за Його законами. Прикладом такого «миротворця» в євангельському сенсі слова ієрарх назвав блаженного священномученика Омеляна Ковча, ікона якого перебуває при Патріаршому соборі Воскресіння Христового разом із прахом жертв концентраційного табору «Майданек».

Секретар Синоду Єпископів розповів учасникам поминальної молитви про життєвий шлях пароха з Перемишлян, а зокрема його подвиг в рятуванні євреїв під час Другої світової війни. Ієрарх пригадав, що саме за це духівник потрапив до концентраційного табору «Майданек» у теперішній Польщі і коли родина його старалася визолити, він відмовився, мотивуючи своє рішення такими словами: «Не робіть цього, бо після Царства Небесного це − друге місце, де я хотів би зараз бути. Тут я бачу Бога, Бога, який є один для всіх нас». «Як можна було посеред цього пекла, спричиненого людською ненавистю і агресією, побачити Бога? – запитав проповідник, і дав пояснення, − так могла говорити лише людина, в серці якої дійсно мешкав Бог, в серці якої була правдива віра в Нього. Отець Омелян мав чисте серце, тому був здатний бачити Бога, який страждав у тих людях, ув’язнених нацистами», − зазначив Владика Богдан. За його словами, Бог страждає у кожній людині, яка є жертвою насилля і агресії. «І Бог страждав по двох сторонах фронтів. Бог страждав у кожній людині – дитині, старику, вдові, дорослому мужчині, бо війна – це є страждання, яке охоплює усіх без винятку людей», − наголосив Владика.

Владика Богдан також зазначив, що справжній мир передбачає примирення із болісним минулим, прощення ворогам, відмову від помсти як відповіді за завдане зло і несправедливість. І тут блаженний Омелян є також світлим прикладом для нас сьогодні, адже просив своїх рідних молитися навіть за творців концентраційного табору Майданек: «Моліться за тих, хто створив цей концтабір та цю систему. Вони є одинокими, хто потребує молитов... Нехай Господь помилує їх», – процитував проповідник слова блаженного.

«Ми сьогодні огортаємо вдячним спомином усіх тих, хто захищав нашу землю від ворогів, хто наближав той мир, яким ми нині втішаємося. Також молимося за всіх, хто загинув, щоби Господь Бог прийняв їхню жертву, простив їм їхні гріхи, вольні і невольні і дарував їм свій вічний мир і вічне упокоєння у Царстві Небесному», − сказав Владика Богдан (Дзюрах) під час поминальної молитви у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві.

Нагадаємо, що отець Омелян Ковч загинув у таборі смерті «Майданек» у березні 1944 року. У роки німецької окупації священик не стерпів злодіянь фашистів проти юдеїв. Він особисто рятував євреїв з підпаленої синагоги у Перемишлянах на Львівщині, де був греко-католицьким парохом. Попри заборони окупаційної влади, отець здійснював тайни хрещення над переслідуваними євреями. За це українського священика 30 грудня 1942 року гестапо забрало до Львівської в’язниці. У серпні 1943 року отця Омеляна відправили до «Майданеку», що знаходився неподалік м. Люблін у Польщі. Священик добровільно відмовився від звільнення з концтабору і до останнього дня сповнював свою душпастирську місію серед ув’язнених, які належали до різних національностей і віросповідань. Серед в’язнів табору він був єдиним священнослужителем. У 2001 році під час душпастирського візиту до України Папа Іван Павло ІІ визнав українського духівника Омеляна Ковча блаженним священномучеником.

Більше інформації про блаженного священномученика Омеляна Ковча читайте на веб-сторінці kovch.com.ua.

Департамент інформації УГКЦ