//

Владика Ігор відвідав львівську парафію Святого Климентія папи

Високопреосвященніший Владика Ігор, Архиєпископ Львівський, 23 жовтня 2011 р, здійснив пастирський візит до громади храму Святого Климентія папи (м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 70).

 

Архиєрей очолив Божественну Літургію, якому співслужили настоятель храму о. Юрій Хамуляк, а також сотрудники парафії о. Павло Цвьок та о. Ігор Галей.

 

Спільна молитва була чудовою нагодою подякувати Богу за важливі кроки у розбудові парафії. Варто пригадати, що 29 вересня цього року, депутати Львівської міської ради прийняли рішення про передачу будівлі храму Св. Климента папи із прилеглими до нього приміщеннями у власність громади парохії. Це результат багаторічної клопіткої праці над питанням повернення у власність Церкви приміщення колишнього монастирського комплексу жіночого ордену Кармеліток босих.

 

Особливої уваги заслуговує молитовне життя парафії, адже саме молитва сприяє розбудові спільноти. Щопонеділка о 18.45 год. триває молитва на вервиці в наміренні узалежнених від алкоголю та наркотиків, щоп’ятниці о 18.45 год. – Ісусова молитва. Щочетверга, після вечірньої Літургії – акафіст до Климентія папи, молитви на зцілення та помазання єлеєм, освяченим на мощах св. Климентія, які розміщені у спеціально виготовленому кам'яному гроті. Окрім цього при храмі діють спільнота «Матерів в молитві», Молодіжна християнська організація РОДИНА, спільнота Святого Егідіо. Це спільнота яка складається із студентської молоді і головним завданням якої є допомога малозабезпеченим людям та безхатченкам та ін.

 

Парафіяльна спільнота на цьому етапі не зупиняється, але навпаки вірить у те, що храм повертатиме собі своє автентичне обличчя, яке було зруйновано внаслідок певних історичних обставин.


о. Павло Дроздяк,
прес-служба Львівської Архиєпархії

 

Довідка з офіційного сайту парафії http://klyment-church.org.ua/:

Святий Климент папа

Згідно з агіографічними джерелами, святий Климент (бл. 30-97) був знатним римлянином, який прийняв хрещення від апостола Петра і саме ним був висвячений на єпископську катедру Рима (88 р.). Климент став четвертим римським єпископом.

За плідну місіонерську діяльність на посаді глави римської громади Климента було заслано імператором-язичником до Херсонеса Таврійського, місця заслання християн. Незважаючи на каторжну працю в каменоломнях Херсонеса, Климент продовжує християнську проповідь, за що його було піддано мученицькій смерті: прив'язано до кам'яного якоря і втоплено в морі.

Традиція переказує, що під час перебування в Херсонесі у 861 році в зв'язку з хозарською місією, Константин Філософ розпочинає пошуки святині. Підтриманий місцевим духовенством, він здійснює своєрідну морську експедицію. Після тривалого часу мощі знайшли на одному з островів і урочисто поклали до церкви Св. Апостолів. Частину мощей Кирило залишив у Корсуні, а частину переніс до Риму в дар папі Адріану ІІ.

 

Храм св. Климентія папи

Весь монастирський комплекс, включно з нашим храмом св. Климентія папи у 1893-1895 роках спорудив будівничий Іван Левинський за проектом Франца Штатца для Кармеліток босих. Правда, історія цього храму , сумна, як і історія всього нашого українського народу.

В 1939 році «наші визволителі» розташували у стінах храму НКВС.

Другі визволителі», вже пристосовані для катувань стіни храму, перетворили в осідок Гестапо.1943 року на терені монастирського саду та цвинтаря нацисти розстрілювали італійських військовополонених.

Після війни, до 1952 року, у будівлях монастиря розміщувався охоронний полк НКВС-МВС . Згодом цей охоронний полк перебрався на південні околиці міста,а монастирський комплекс перейшов у розпорядження міської АТС. У 1960-х роках під час ремонтно-будівельних робіт тут знаходили останки репресованих. Сам храм львівська дирекція "Укртелекому" використовувала як операційний зал для розрахунків та полагодження справ з клієнтами.

З 1996 року, громада церкви Святого Климентія, боролася за повернення храму і використання його для релігійних потреб. І лише зараз після 12 років наполегливих змагань, наштовхуючись на всіляки перешкоди корумпованої влади, різних бюрократів-уповноважнених, процес передачі храму добігає свого завершення.

А кілька років тому будівельники знайшли в одній з ніш замуровану фігуру розп'ятого Христа без рук. Зараз цю фігуру встановили у вівтарі храму як символ страдницької долі нашого народу і нашої Церкви у ХХ сторіччі.

 

Джерело: прес-служба Львівської Архиєпархії