Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, переконаний, що головне завдання сьогодні - зберегти спадщину, яку передали попередники, та оновити і розвинути церковне тіло. «Я хочу підтримати цю надзвичайно важливу справу, а тому приїхав подивитися на реставраційні роботи, які вже впродовж місяця ведуться в соборі Святої Софії. Для мене має велике значення, щоб всеукраїнська проща, яка відбудеться наступного року з нагоди 120-ліття від дня народження Патріарха Йосифа (Сліпого), зібрала всіх нас в оновленому українському храмі», - зазначив після оглядин Софійського собору в італійській столиці Блаженніший Святослав (Шевчук).

Спроектована архітектором Лючіо ді Стефано, ззовні аскетична споруда має багате внутрішнє мозаїчне оздоблення, яке розробив український митець Святослав Гординський. Освячений Софійський собор 1969 року Патріархом Йосифом (Сліпим). Сьогодні, після 40 років експлуатації, храм потребує великого ремонту. Голова релігійного товариства «Свята Софія» о. Іван Дацько вважає: «Якщо тепер цього не зробити, то потім доведеться потратити ще більше коштів, оскільки масштаби робіт щороку збільшуватимуться. Нині кошторис становить півтора мільйона євро. Певні кошти сьогодні є, однак їх недостатньо, адже мозаїка потребує покриття сусальним золотом, а це дорогий матеріал. Тож сподіваюсь на велику щедрість українського народу і заохочую здійснювати благочинні внески, щоб справа відновлення святині стала справді всенародною».

Блаженніший Святослав каже, що його занепокоїв ушкоджений стан мозаїки собору, а тому дуже важливо її відновити, щоб врятувати. Однак, на думку Глави Церкви, інтенсивність робіт вселяє надію, що відреставрований храм ще довго служитиме наступним поколінням українців.

На початку свого тижневого перебування в Італії (з 11 до 17 жовтня 2011 року) Блаженніший Святослав відвідав ще один український осередок в Римі - церкву Святих Сергія та Вакха, де також ведуться реставраційні роботи над Жировицькою чудотворною іконою Богородиці. «Таке видиме оновлення Церкви конче необхідне для збереження тих скарбів, які має УГКЦ. Водночас це добрий знак, що сьогодні ми в стані здійснювати такі проекти – свідчення внутрішньої сили нашої Церкви. Я б дуже хотів, щоб зовнішнє оновлення сприяло духовній віднові та гармонійно між собою поєднувалося», - підкреслив Патріарх Святослав.

Реставраційні роботи планують завершити до 30 вересня наступного року. 12-14 жовтня 2012 року, під час Всенародної української прощі, відбудеться освячення відновленого собору Святої Софії.

Маріанна Кузан, Рим
Джерело: http://www.ugcc.org.ua

Довідка:

Відразу після повернення зі сибірської каторги у лютому 1963 року Блаженніший Йосиф Сліпий почав старання та збір коштів на побудову української прилюдної церкви в Римі. Італійський архітектор Лючіо ді Стефано розробив план будівництва храму на основі планів первісної будівлі Київської Софії – п’ятибанної тринавної церкви в українському нео-візантійському стилі. У червні 1967 року було розпочато будову, а 27-28 вересня 1969 року Блаженніший Йосиф та сімнадцять Владик в присутності Папи Павла VІ, який переніс сюди із базиліки св. Климента частину молей св. Климента Папи і поклав під головний престіл, довершили посвячення собору Святої Софії і запрестольної мозаїки – спроєктованої видатним українським митцем Святославом Гординським.

Весь собор зсередини покритий мозаїкою. Мистецьке оздоблення собору, як мозаїк, так і вітражів, розробив Святослав Гординський, а мозаїчні роботи виконала школа Марка Тулія Монтічеллі. За головним престолом знаходяться мозаїки Софії Божої Премудрості та Пресвятої Євхаристії. Над горним сідалищем поміщено герб Патріярха Йосифа з написом “Per aspera ad astra” (“Через терня – до зір”). У правій апсиді храму знаходиться захристія, а в лівій – проскомидійник з мозаїчною іконою Оранти на стіні, перед яким закритий отвір до крипти.

Патріярх Йосиф особисто склав план декоративного наповнення храму і сьогодні собор промовляє до нас історією нашої Церкви. У куполі зображений Ісус Христос Пантократор в оточенні архангелів та ангелів.

На вітражах у куполі зображено вісім Києво-Галицьких Митрополитів: Іларіона (?-1055), Климентія Смолятича (1147-1155), Петра Акеровича (1242-1246), Григорія Цамблака (1414-1419), Ісидора (1433-1458), Михайла Рагозу (?-1599), Петра Могилу (1633-1647) та Йосифа Веньямина Рутського (1613-1637). На передній стіні праворуч від святилища зображено літописця “Повісти временних літ”, а ліворуч – князя Ярослава Мудрого. Навпроти них відповідно – Данило-паломник, що ставить лямпаду “від усієї Руської Землі”на Божому Гробі в Єрусалимі та Володимир Мономах.

Проєкт іконостасу розробив Святослав Гординський, працю в мармурі виконав Уґо Мацеі, а ікони розписав єромонах Ювеналій Мокрицький, Студит.

На площі перед собором знаходиться водограй із скульпторою “Три Ангели”, роботи Уґо Мацеі.

Чотири мармурових сходинки, які ведуть до храму, символізують чотири моральні чесноти: розсудливість, справедливість, витривалість і стриманість. Поруч зі собором Святої Софії знаходиться будівля Українського Католицького Університету.

Під храмом є крипта, де до 1992 року перебувала труна з тілом Патріярха Йосифа. Також там поховані: Митрополит Йосиф Сембратович (1870-1882) (+1901; перенесений із цвинтаря Кампо Верано), Архиєпископ Іван Бучко (+1974), Мати Клявдія, Архимандриня Сестер Василіянок, Єпископ Степан Чміль, СДБ (+1978), Єпископ Іван Хома (+2006).

Цей собор в часи переслідування Української Греко-Католицької Церкви мав титул прокатедри св. Юрія у Львові та служив перед світовою спільнотою як духовний центр для українського народу. Він собирав українців з цілого світу, які приїжджали до Риму, щоб помолитися та отримати благословення наших Патріярхів – Блаженнішого Йосифа та Блаженнішого Мирослава-Івана і засвідчити їм свою підтримку й живучість нашої Церкви на поселеннях. Собор Святої Софії має статус базиліки від 1998 року, є кардинальським храмом та відпустовим місцем для усіх прочан, які його відвідують.

Джерело: http://rome.ucu.edu.ua/