Про своє призначення, свої очікування, мрії та бажання розповідає Архиєпископ Петро Мальчук, ординарій Київсько-Житомирської Дієцезії.

Екселенціє, призначення Вас Архиєпископом Київсько-Житомирської Дієцезії – це важлива новина для Церкви. Ви як Архиєпископ є перший Архиєпископ в історії взагалі Київської землі, а від 1680 року – перший владика РКЦ, який входить на Кафедру безпосередньо в м. Києві. Як Ви  відчуваєте Ваше призначення Папою і чого ви очікуєте, які Ваші мрії відносно цього призначення, Ваші бажання?

На це питання, хочу відповісти в два етапи. По-перше, це за призначення прагну дякувати Святішому Отцю Бенедикту XVI, тому що Папа тим самим покладає на мене якісь надії і довірив мені цю паству. А другий етап цієї відповіді був би в тому, що я стаю першим Архиєпископом на Київській землі. Це мені додатково допомагає усвідомлювати  мою зобов’язаність відносно моїх обов'язків, відносно пастви, відносно того, що Провидіння в це все вкладає. Щоб Бог дав мені розуму, мудрості спізнати Його волю і дійсно бути на висоті у виконанні завдання, щоб виконати те, до чого Господь Бог мене кличе.

Чому Ви бажаєте мати постійну архиєпископську резиденцію, Курію саме тут, в Києві, в столиці України. Що Ви бажаєте в першу чергу здійснити як новопризначений Пастир, як Пастир нашої Дієцезії?

Чому в Києві? По-перше, тому що вже в самій назві єпархії присутня домінанта: Київсько-Житомирська Дієцезія. Я думаю, що логічно було б бути в Києві. А по-друге, Київ – це наша столиця, довкола столиці все концентрується. Я думаю, що оскільки наша Дієцезія огортає чотири області – Київську, Житомирську, Чернігівську та Черкаську – то це буде набагато зручніше, як для священиків і співпраці з ними, так і власне для єпископа буде краще знаходитися тут, в Києві. Я думаю, що це є такі два основних акценти, задля яких потрібно і варто перебувати в Києві.

Ваші побажання як новопризначеного єпископа для Вашої пастви, для вірних Вашої  Дієцезії, священиків, сестер.

Моє побажання є таким, щоб кожен зі священиків, сестер, єпископів, міг в мені знайти те, чого він очікує від ординарія. Щоб я міг бути близько кожного, хто цього потрібує. І також просив би і священиків, і сестер, щоб мені допомагали в діяльності, щоб ми працювали на благо Церкви, а також на благо віруючих, яких Ісус Христос нам довірив і до яких нас всіх посилає.

Джерело: Католицький Медіа-Центр