Архиєпископ Микола Етерович, Генеральний секретар Синоду Єпископів Католицької Церкви, відповів на запитання журналістів під час презентації Постсинодального документу Verbum Domini (Слово Боже). Прес-конференція відбулась 27 червня 2011 року у Львівській духовній семінарії УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ

Сьогодні презентували український переклад документу і, передусім, акцент ставився на те, щоби священики, монахи, монахині читали це видання. Однак, 95 відсотків членів Церкви – це миряни. Чи читатимуть вони, чи потрібно почекати на пояснення богословів? Якщо повинні читати, то які важливі акценти для себе можуть виокремити?

Цей документ треба читати усім, але перш за все він адресований єпископам, духовенству, богопосвяченим особам та мирянам. Перша частина – богословська, можливо, буде трохи важчою для мирян, особливо для тих, хто не має належної підготовки. Але вони можуть почати читання із третьої частини цього документу, в якому ідеться про літургійне розуміння святкування Слова Божого, щоб відтак повернутися до першої.

Це може бути цікавим методом, але, передусім, ми розставляємо богословські акценти. Важливо добре розуміти і інші аспекти, як, наприклад, третій – літургійний, в якому йдеться про життя. Зазвичай у таких документах на початку подано богословське дослідження, теологічні аспекти, які є фундаментом літургійного життя Слова Божого в Церкві. Але це також важливо і мирянам, щоб вони добре знали Слово Боже. Вони вже чули про це на Катехизі. Церква – це місце Божого Слова. Дуже важливо бути практичними християнами, іти у Церкву і слухати Слово Боже, його тлумачення, особливо у проповідях, і жити за ним.

Документ підкреслює, що потрібно кожній сім’ї мати Біблію, написане, натхненне Слово Боже. Читати це Слово Боже разом. Сім’я – це маленька домашня Церква. Важливо, щоб усі члени цієї Церкви знали Слово Боже. Це дуже актуально сьогодні, особливо, коли існують інші групи, чи секти, які по-своєму тлумачать Слово Боже.

Часто наші віруючі не знають, що відповісти, але вони покликані, особливо тепер, читати цей документ, який подає католицьке тлумачення Слова Божого. Тому Ісус Христос і встановив Церкву, щоб вона була нашою учителькою, щоб просвічувала нас тим великим багатством розуміння Слова Божого, яке повинно бути на добро усієї Вселенської Церкви, починаючи від помісних Церков.

Також є деякі критичні елементи. Цей документ виступає проти фундаменталістського тлумачення Біблії. Не можна взяти одне слово і тлумачити його відділено від усього Святого Письма. Тому важливо, щоб владики, священики, монахи пояснювали це вірянам і допомогли добре зрозуміти християнський сенс Святого Письма, Боже Слово, яке Господь нам дає в сучасній ситуації.

Наскільки актуальним буде цей документ саме для Української Греко-Католицької Церкви?

Він буде дуже актуальним для всіх віруючих, усієї Церкви, тому що вона живе Словом Божим. Церква живе Святим Письмом, і це є нормою нашого життя, місії, послання.

Служба Слова є першою частиною кожної Літургії, а Літургія – це джерело нашого християнського життя. Добре розуміти Слово Боже – означає гарно святкувати Літургію, старатися жити за цим Словом Божим так, як про це нам говорить Господь.

Чи літургійна частина цього документу розписана виключно в традиції західного богослов’я?

Є аспекти, які стосуються також і східного. На Синоді Єпископів були представники 13 Східних Католицьких Церков, між тим і УГКЦ. Після реформи ІІ Ватиканського Собору в латинській традиції є читання Старого Завіту, Апостола, Євангелія. Ми знаємо, що це нелегко у візантійській традиції, бо є і екуменічний аспект. Тому висловлюється бажання, щоб кожна Церква свого права мала це на увазі і бачила, як зробити, щоб віруючі краще знали і Старий Завіт.

Це особливо актуально у країнах Близького Сходу, де живуть палестинці, араби, євреї. Є історична причина цього: багато наших християн-католиків східної традиції у країнах Близького Сходу не дуже знають арабську мову, слабо знають Старий Завіт через ті політичні складні ситуації, які відбувались, але ми, як віруючі, повинні розрізняти політику і релігію. Щоб знати добре Ісуса Христа і Євангелію, повинні знати і Старий Завіт.

Католицька Церква має різні традиції і тому цей документ має на увазі Вселенську Церкву. Деякі аспекти більше належать до західної, латинської традиції, інші – до візантійської. Наприклад, важливим моментом є часте цитування святих отців, більше східних, ніж західних. Це означає, що ці документи є дуже відкритими і до екуменізму, і до співпраці та співрозуміння між православними і католиками.

Радіо «Ватикан»

Преосвященний владико, наскільки, з вашого досвіду служіння нунцієм в Україні, український переклад цього документу стане доступним не тільки католикам обох обрядів, про які йшла мова, а також християнам інших Церков в Україні і українському суспільству загалом. Наскільки вона відкриває суть сучасної Української Греко-Католицької Церкви?

Думаю, що цей документ, «Слово Господнє», буде дуже актуальним для українського суспільства, тому що ми маємо те саме Святе Письмо, його тлумачення, маємо спільну традицію перших тисячоліть. У мене є дуже позитивний досвід від Синоду Єпископів, що відбувся у Римі у 2008 році, в якому брали участь і представники Православних Церков. Там був присутній також Патріарх Вартоломій І, його цитується тут, у цьому документі.

Я усвідомлюю це велике багатство разом із нашими православними братами і сестрами. Вони будуть зацікавленими цим документом, який на сьогодні є і в україномовному варіанті. Його читатимуть і це буде позитивом для нашого екуменічного діалогу.

Люди доброї волі також зацікавляться цим документом. Ідеться про те, що Біблія – це документ нашої християнської цивілізації. Переконаний, що в Україні Біблія достатньо присутня в культурі, навіть більше, ніж ми думаємо. Вистачить прочитати одну із класичних праць ваших культурних діячів, поетів – і побачимо, скільки там присутньо біблійних мотивів. Ми, християни, повинні це відкрити і тим жити, щоб знову Біблія була натхненням для сучасної людини, а також і для майбутніх поколінь.

Радіо «Воскресіння»

Чи планує Апостольський Престол ще якісь доповнення до цього документу, або хоча б до однієї з його частин?

Це важливий документ. Він є результатом молитви, роздумів, діалогу. Є близько 5 тисяч представників єпископату з усього світу. На Синоді було 250, були також присутні миряни, представники інших християнських Церков і спільнот.

Це важливий документ після Конституції ІІ Ватиканського Собору «Dei Verbum» (Про Боже Слово), написаний більше, ніж 40 років тому. Ситуація у світі змінилася. Церква розвинулася. Цей документ вирішує сучасні питання щодо відношення віруючих до Святого Письма, до екзегетів, до тлумачення, до сучасних ситуацій в житті особи, спільноти і, може, для всього світу, бо тут ідеться про «християнську екологію», яка має свій фундамент у Біблії. Документ на цю тему ще не буде так скоро виданий, хоч Слово Боже завжди залишалося невичерпним джерелом нашого життя. Воно особливо є присутнім у Літургії і катехизі Церкви.

Дякуємо!

Підготувала Іванна Рижан

Джерело: www.ugcc.org.ua