29 червня 2011 р. – це 60-та річниця священичого служіння Святішого Отця Бенедикта XVI. Наприкінці червня 1951 року, коли за новим стилем відзначалася пам’ять святих апостолів Петра і Павла, кардинал Міхаель Фаульгабер, Архиєпископ Мюнхена і Фрайзінга, в катедральному соборі Фрайзінга уділив пресвітерські свячення 44-ом дияконам, між якими був його майбутній наступник на архиєрейській катедрі та теперішній Папа.

Йозеф Ратцінгер народився у Велику суботу, 16 квітня 1927 року. За наполяганнями пароха, який бажав систематичніше залучити хлопчину до церковного життя, 1939 року переступив поріг малої семінарії. Закінчивши середню освіту, 1943 року Йозеф розпочав навчання в духовній семінарії, але по кількох місяцях був призваний на військову службу. Не погоджуючись з нацистською політикою, пробував дезертирувати з війська, але був схоплений та мало не попав під розстріл. У квітні 1945 року потрапив до табору військовополонених, і лише після звільнення у червні зміг продовжити вишкіл у семінарії. Філософські студії проходили у Фрайзінгу, а богословські – в Мюнхенському університеті. Після заключного іспиту з богослов’я влітку 1950 року семінарист Йозеф Ратцінгер несподівано отримав пропозицію, яка позначила його подальше життя: він переміг у конкурсі богословських праць та отримав спеціальну премію й можливість розпочати докторат.

І ось, 29 червня 1951 року прийшла очікувана хвилина свячень: 44 диякони, між якими – брати Йозеф і Ґеорґ Ратцінгери, в катедральному соборі Фрайзінга отримали з рук кардинала Фаульгабера благодать Христового священства. Кардинал Йозеф Ратцінґер у своїй автобіографії, яка побачила світ 1997 року, так згадував про ці події: «Був чудовий літній день, що залишається незабутнім, як найважливіша хвилина мого життя. Неможна бути забобонними, але в тій хвилині, коли старенький архиєпископ поклав на мене руки, якась пташка, можливо жайворонок, вилетіла з-за головного вівтаря катедри та заспівала коротку радісну пісню; для мене це було немовби голосом згори, який сказав: усе гаразд, ти на добрій дорозі».

Святкування 60-ліття священичого служіння Папи Бенедикт XVI є нагодою для місцевих Церков засвідчити свою вірність Наступникові Святого Петра, виявити свою любов до нього. З різних кінців світу до Ватикану надходять поздоровлення, а на місцях відбуваються подячні молитви. Від ювілею Святішого Отця не стоять осторонь й українські католики. Зі словами заохочення до особливої молитви в наміреннях Папи до вірних звернулися Синод Єпископів УГКЦ на чолі з Блаженнішим Святославом Шевчуком та Голова Конференції Римо-Католицьких єпископів України Архиєпископ-Митрополит Львівський Мечислав Мокшицький.

Піднесімо і ми слова подяки до Всемогутнього Бога, маючи перед очима довгі роки священичого служіння Папи Бенедикта XVI, позначені глибокими богословськими дослідженнями та апостольською ревністю, та просімо у Всевишнього повноти небесних дарів для Ювілята, щоб Боже милосердя підтримувало його та дарувало усі дари, необхідні для дбання про вселенську Церкву.

Джерело: Радіо Ватикан