//

«Оце подаю вам Катехизм»: промова Блаженнішого Святослава під час представлення Катехизму УГКЦ (повний текст)

Преосвященні Владики,

Високопреподобні, Преподобні, Всесвітліші отці,

Преподобні сестри і брати,

дорогі катехити,

дорогі в Христі брати і сестри!


Оце подаю вам Катехизм. Такими словами розпочинається моє вступне слово до цього Катехизму, який ви сьогодні отримуєте до ваших рук. Того Катехизму, який є плодом майже десятилітньої праці всієї нашої Церкви, того Катехизму, який став, можливо, осердям дуже потужного інтелектуального і катехитичного руху у тілі нашої Церкви як в Україні, так і далеко поза її межами.


Дуже мені приємно, що проголошення цього Катехизму співпадає з двома важливими датами. Найперше, цього року ми святкуємо двадцятиліття відновлення катехитичного служіння у нашій Церкві на рідній землі. Так само ми проголошуємо цей Катехизм в контексті святкування десятиліття з дня пропам’ятного візиту блаженного папи Івана Павла ІІ до України. Бо саме в тих днях він благословив цю землю, на якій стоїть ця семінарія, де сьогодні звершується це величне діло.


Зі своєї природи, Церква Христова, Главою якої є сам Ісус Христос, є Учителькою і Матір’ю. І Церква через своїх душпастирів, через своїх братів і сестер, які є членами цього Тіла Христового, звершує свій Учительський Уряд. Існують різні форми, в який спосіб Церква навчає слово істини і проголошує слово Христового Євангелія. Цей Учительський Уряд вона здійснює різного роду Учительськими писаннями Святішого Отця, рішеннями Вселенських Соборів і Синодів як Вселенської Церкви, так і кожної Помісної Церкви, при помочі різних послань і звернень. Але одним з найвищих способів Учительського Уряду Церкви є проголошення Катехизму. Бо Катехизм – це є збір істин віри і моралі, які кожен член тої Церкви повинен знати, ісповідувати і відповідно до них жити. І сьогодні, проголошуючи Катехизм – «Христос – наша Пасха», УГКЦ звершує найвищий ступінь свого Учительського служіння. Хочу підкреслити, що сьогодні я проголошую цей Катехизм від імені Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Саме присутність Владик на цьому урочистому акті Учительського Синоду нашої Церкви підкреслює, що всі ми, Владики нашої Церкви, розкидані по різних куточках земної кулі, однаково віримо і однаково навчаємо. Цей Катехизм, який ми сьогодні вам подаємо до рук, є плодом праці величезної кількості людей, тому що Церква - це не лише її ієрархічна структура, Церква – це є Божий люд. І протягом тих 10 років, над цим текстом, який ви сьогодні отримуєте, працювало сотні людей по цілому світі. Отож, можна сказати, що при помочі цілого катехитичного служіння нашої Церкви, ми висловлюємо те, у що наша Церква вірить, навчає і згідно цього живе по цілому світі. За словами священомученика Іринея Ліонського, саме це є вияв католицькості Церкви, її вселенського виміру і масштабу.


Спосіб праці над цим Катехизмом був, з одного боку, дуже складний, а з іншого боку – надзвичайно простий. Щоби цей Катехизм був укладений і написаний, Синод наших єпископів покликав до життя і існування Патріаршу катехитичну комісію, яка має за завдання відповідати, координувати, а відтак, розвивати навчання віри у нашій Церкві. Тому ви тепер можете розуміти, яка велика роль є в праці над Катехизмом Преосвященного Владики Петра Стасюка, який є Головою цієї Патріаршої катехитичної комісії. Для того, щоб безпосередньо можна було приступити до вислову віри Церкви, в лоні цієї Патріаршої катехитичної комісії була створена окрема робоча група по написанню цього Катехизму. Головою цієї групи був призначений Всесвітліший отець доктор Мирон Бендик, який неодноразово виступав перед владиками на Синоді, представляв етапи праці над цим Катехизмом: концепція Катехизму, відтак його структура, його схема, його наповнення, відтак покликання до життя інших структур і людей, які би повинні були це здійснювати.


Коли окремим рішенням Синоду була затверджена структура, зміст цього Катехизму, були призначені окремі відповідальні за частини цього Катехизму, які сьогодні є в його структурі. Це є віра Церкви, її молитва і її життя. Отець Мирон очолював групу 1-ї частини, пан доктор Михайло Петрович координував працю над 2-ю частиною, а моя скромна особа мала за завдання координувати працю над 3-ю частиною – «Життя Церкви». Кожного разу, коли наша робоча група покликала до праці якихось інших осіб, ми направду мали нагоду відкрити унікальних богословів та інтелектуалів нашої Церкви по цілому світі, які залучались до написання, редагування, поповнення цих текстів. І, таким чином, зарухалось усе Тіло нашої Церкви, як в Україні, так і за її межами.


Хочу всім сказати, що цей Катехизм вже пережив один переклад на англійську мову для того щоб можна було залучити до праці тих людей, тих наших богословів, котрі не володіють достатньо українською мовою. Ви собі уявіть, яка колосальна праця: переклад проміжного варіанту цього Катехизму. Скажу вам, писати Катехизм це є дуже непроста справа, може, деколи навіть і невдячна. Багато з наших провідних богословів Церкви мені говорили, що набагато простіше було б написати підручник з богослов’я і його видати під своїм власним іменем. А Катехизм імені не має. Бо кожний хто писав текст до тої чи іншої частини Катехизму, він зрікався себе самого і передавав плід своєї інтелектуальної праці в руки Церкви. Тому таких людей, які працювали над цим Катехизмом є дуже багато. Я сьогодні навіть не є в стані всіх перечислити, але всі вони долучились до цього, що сьогодні наша Церква, в такій безпрецедентній єдності, подає як один з важливих інструментів Її Учительського Уряду - оцей Катехизм «Христос – наша Пасха».


Як плід будь-якої людської праці, так і цей Катехизм, мабуть, не є досконалим, тому що досконалим є тільки Господь Бог. Досконалість тих, хто працював над цим Катехизмом не полягала в тому, щоб, можливо, випрацювати до найменшої дрібниці певні деталі. Я думаю, що досконалість цього Катехизму полягає в тому, що тут ми разом змогли висловити віру нашої Церкви.


Хочу сказати, що сам процес написання Катехизму був побудований у тісному сопричасті і діалогу з Апостольською Римською Столицею. Окремо, під час одної такої катехитичної конференції, ми мали можливість вітати між нами, вже нині єпископа, а тоді монсеньйора Мартореллі, який був одним із експертів написання Катехизму Католицької Церкви, який Святійший Отець Іван Павло ІІ подав Церкві у 1992 році. Тоді він вчив нас як пишеться Катехизм, ділився з нами досвідом Вселенської Церкви по написанню Катехизму Католицької Церкви.


Я так собі думав, беручи до рук цю книгу, хто буде незадоволений цим Катехизмом? Я думаю, що таких буде багато. І це є добре. З одного боку, будуть ним не задоволені ті, що думають, що самі краще знають, в що вірить Церква, ніж це може висловити Синод Єпископів та богослови і катехити з цілого світу. Можливо, ним будуть незадоволені богослови, і це теж є нормально, тому що Катехизм не є підручником з богослов’я. В текст Катехизму не можуть увійти ті чи інші богословські гіпотези, теологумени, теорії. Чому? Бо всі вони є тимчасові. Завтра вони можуть зникнути або видозмінитися. А Катехизм має на меті викласти віру Церкви такою, якою Церква передає її від Ісуса Христа через апостолів і аж до кінця світу. Так само кожний богослов, зазвичай, є спеціалістом з одної теми, яку знає дуже глибоко, але, дуже часто, з його поля зору зникає вся панорама цілісного викладу віри Церкви. Тому Катехизм не має за завдання, не ставить собі за мету сказати все на одну тему. Але Катехизм має за завдання не забути жодної з тем і подати віру Церкви у її повноті. В тому є його істинність. Я пригадую собі, як на одній з таких катехитичних конференцій, де я представляв схему, структуру Катехизму, один з найстарших катехитів нашої Церкви, отець доктор Іван Музичка, який того року з’їв дев’яносту паску в своєму житті, він дуже переживав, щоби, укладаючи цю схему в зміст Катехизму, не було допущено, як він тоді сказав, peccatum omissionis – гріха занедбання, упущення того, чи іншого важливого елементу віровчення Церкви, або того, що Церква вчить про християнську аскетику і мораль. Отож, під пильним оком дуже багатьох людей цей Катехизм творився.


Катехизм «Христос – наша Пасха» є черговим кроком в дуже давній і славній історії написання Катехизму у нашій Церкві. Згадаймо лише Катехизм блаженного священномученика Йосафата Полоцького та інших Катехизмів, які кожного століття наша Церква подавала для навчання своєму народові. Але теж, дуже часто, наші Катехизми були лише перекладом тих чи інших катехитичних текстів, які були написані для римо-католицької аудиторії. Згадаймо лише цей Католицький Катехизм Шпіраґо. Для тих, хто пам’ятає часи підпільної Церкви, слово «Шіраґо» було магічним словом, таким ключем, за допомогою якого можна було пізнати правду віри Католицької Церкви. Цей Катехизм, з одного боку, продовжує цю традицію, а з іншого, десь її удосконалює і перевершує. Бо чи не вперше в нашій історії, при помочі співпраці усього тіла нашої Церкви, подається до навчання Катехизм Помісної Української Греко-Католицької Церкви, який віддзеркалює її ідентичність. Не є кимось для неї написаний, або не є написаний лише одним її представником. Це є плід праці, молитви усієї Церкви. Тому в цьому Катехизмі висловлюється її ідентичність. Це є Катехизм Східної Церкви, яка, направду, можливо, висловлює правди віри в інший спосіб, ніж це роблять інші Церкви. Має свою богословську, літургійну, духовно-аскетичну традицію, яка, на жаль, дуже часто є забута, або незнана. Для прикладу, в багатьох наших єпархіях в цілому світі наші вірні майже виключно користають з катехитичної літератури Латинської Церкви. А це чи не вперше ми можемо подати їм те, що може помогти їм відкрити власне коріння, може покріпити зв’язок із своєю матірною Церквою, може збудувати внутрішню єдність нашої Церкви. З іншого боку, це є Катехизм Східної Католицької Церкви, який стає цікавий для інших Східних Церков, що живуть в тому католицькому сопричасті. Очевидно, що цей Катехизм ми писали, висловлюючи традицію Київської Церкви, але ми вже отримали багато сигналів зацікавлення Східних Католицьких Церков інших традицій. Я думаю, що коли почнеться процес перекладу на інші мови, цей Катехизм викличе велике зацікавлення у всій Христовій Церкві. Я пригадую, що я представив був цей Катехизм ще перед його публікацією, перед катехитичною громадою Аргентинської Церкви, аргентинського, очевидно, обряду. Вони абсолютно відчитали свою віру в тому, як ми думаємо, що ми думаємо і висловили з нами своє повне сопричастя.


Оце подаю вам Катехизм. В цьому моменті його проголошення починається новий період життя цього Катехизму. Найперше хочу підкреслити, що перед тим, як цей Катехизм був публікований, він перейшов внутрішнє «чистилище» в нашій Церкві. Подібно як у Вселенській Церкві існує Конґреґація доктрини віри, яка має за мету чувати над істинністю всього того, що пишеться і видається від імені Католицької Церкви. Можливо, мало хто про це знає, але подібну структуру ми маємо і в нашій Церкві, і зветься вона Богословським відділом. Цим Богословським відділом, таким українським Ратцінґером, є Преосвященний Владика Ярослав Приріз, який направду дуже серйозно, разом з усіма своїми експертами, переглянув цей текст, вніс дуже серйозні зауваження, які робоча група намагалася, направду, дуже серйозно і вчасно поправити. Тепер починається період ознайомлення усього Божого люду нашої Церкви з цим Катехизмом. Почнеться, так само, період перекладів цього Катехизму. Ми вже маємо проект його перекладу на російську мову, англійську мову, іспанську мову, португальську мову та інші мови, якщо це буде потрібно. Можливо, це буде початком піднесення нового катехитичного служіння у нашій Церкві, чого дійсно усім нам і вам щиро бажаю. Це буде, можливо, процес такого ознайомлення із своєю власною традицією. Можливо, виникне багато різних запитань. Можливо, знову ж таки, наша група – яка не закінчує сьогодні свого існування – отримає дуже багато різних поправок, уточнень, і, можливо, за кілька років ми будемо готувати видання друге, доповнене Катехизму «Христос – наша Пасха». Але як би мені хотілось, щоб таке оновлення, оживлення катехитичного служіння нашої Церкви на різних мовах, направду відбувалося і відбулося. Тому, що це лише послужить тій справі, задля якої цей Катехизм сьогодні бачить світ. Очевидно, що ми будемо чувати над тими перекладами подібно, як Конґреґація доктрини віри чуває над перекладами Катехизму Католицької Церкви і його Компендіуму на інші мови.

Дам такий приклад: в тексті Катехизму мова йде про домашню церкву, домашню молитву, і там для домашньої молитви є окремий підрозділ, який називається «Покуття». Я був дав перекласти цей підрозділ на іспанську мову, і перекладач зрозумів, що «покуття» це є «покута». Дуже часто, далеко за межами України, навіть не існує такого поняття в духовному житті родини. Отож, як важливо є, щоб ми були правильно зрозумілими для тих, хто цей текст буде читати. Тому ми будемо чувати над цими перекладами, їх поправляти, удосконалювати і, так само, їх осучаснювати.


Оце подаю вам Катехизм. Сподіваюся, що всі ви його прочитаєте. Бо я пригадую, вже після того, коли ми переклали на українську мову Катехизм Католицької Церкви, навіть серед катехитів були такі, що його ще ніколи не перечитали. Хочу вам пригадати, що цей Катехизм великий, «Католицький», як ми його називаємо, не усуває необхідність створення таких Катехизмів, а навпаки, їх дораджує. Сподіваюся, що цей Катехизм допоможе всім нам більш ефективно і успішно звершувати наше служіння, бо найвищим катехитом в Католицькій Церкві є Святійший Отець Папа Римський. Найвищим катехитом і першим у своїй єпархії є єпископ. Першим найвищим катехитом у своїй парафії є священик, а ви всі, наші брати і сестри, наші катехити, ви всім до помочі. Без вас нам дуже важко буде звершувати своє учительське служіння.


Нехай Господь Бог щедро благословить всіх тих, що віддали свій час, свій талант, свою працю для укладання цього тексту. Нехай Господь Бог щедро благословить всіх тих, хто понесе цей текст по різних куточках земної кулі, з різними конференціями, роз’ясненнями, популяризацією цього Катехизму. Хай Господь Бог щедро благословить кожного катехита, який його візьме у свої руки і буде мати як підручник для свого катехитичного служіння. Хай Господь Бог благословить кожну родину, кожного вірного нашої Церкви, який через цей Катехизм схоче пізнати Христа, Який є нашою Пасхою.


Слава Ісусу Христу!