//

Історія покликання Йосифа Ратцінгера (відео)

У своїй автобіографії Йосиф Ратцінгер пояснив, чому найважливішим днем його життя був день священичих свячень. Це було 29 червня 1951 року. Того дня Кардинал Мюнхена вон Фаульхабер висвятив братів Ратцінгерів у соборі Фрейзінга. Георгу було 27 років, а Йосифу – 24. Їхня сім’я була дуже побожною, тому рішення синів не викликало здивування.

 

Отець Георг пригадував: «Я не думаю, що був якийсь певний момент, коли ми сказали батькам про наше рішення. Це рішення визрівало довгий час, аж поки не стало абсолютно ясним, тому ми не мусіли ще щось говорити батькам. Ми нічого не казали, але рідні відчували, що це був шлях, яким ми хочемо йти. І батьки дали згоду. Вони вважали, що ніхто не повинен впливати на рішення дітей у виборі покликання, лише радити.»

 

Майбутній папа вступив до малої семінарії 12 років раніше, у 1939 році. Він повинен був залишити її, тому що почалась війна. Протягом того періоду Гітлер змушував підлітків захищати їхню країну. Йосифа було направлено на роботу в окопах, а також він будував протиповітряну оборону. Під час війни семінарія була зруйнована. Двоє братів, Георг та Йосиф, повернулися до міста, щоб допомогти в її відбудові та продовжити студії.

 

«В той час кожен солдат, який повертався з війни, повинен був довести, що він має роботу. Таким чином кожен приймав участь у відбудові своєї країни, яка була страшенно зруйнованою. Ректор семінарії сказав: «Щоб вас не відправили кудись далеко, де ви не почуватиметесь спокійно, приходьте сюди і відбудовуйте семінарію. Ми маємо багато роботи для вас!» Тож ми з братом вирішили допомогти почистити і відновити семінарію», - розповів отець Георг Ратцінгер.

 

П’ять років навчання і підготовки закінчились 29 червня 1952 року. В той день відбулось щось таке, що назавжди закарбувалось в пам’яті Йосифа Ратцінгера. «Коли літній архієпископ поклав на мене свої руки, пташка, мабуть жайворонок, вилетіла з-за вівтаря і заспівала веселу пісню. Для мене це був наче голос з небес: «Все буде добре, ти вибираєш правильну частку.»» - згодом поділився Йосиф Ратцінгер в своїй книжці «Моє життя».

 

Його першим призначенням була церква Пресвятої Крові Христової у Мюнхені. Там він кожного дня з 6 до 7 години ранку сповідав. Молодий отець також відповідав за молодіжні програми, до яких входила катехизація дітей. В тій церкві Йосиф Ратцінгер служив лише рік. Коли єпископ помітив його талант навчати, то запросив викладати в семінарії.

 

За матеріалами:www.romereports.com