//

Промова Святішого Отця Бенедикта ХVІ на нічних чуваннях з хорватською молоддю

 


Дорога молоде!


 


Всіх вас найщиріше вітаю! Особливою радістю для мене є перебувати зараз разом з вами на цьому історичному майдані, який є серцем міста Загребу. Цей майдан є місцем зустрічі і спілкування, на якому часто переважає гамір і щоденний поспіх. Але зараз ваша присутність перетворює це місце практично у храм, чиєю банею є небо, яке цього вечора пригнулося до нас. Сьогодні в тиші бажаємо прийняти Боже слово, яке щойно нам сповіщене, щоб воно просвітило наш розум і запалило наше серце.


 


Святий Павло, в читаннях, які ми щойно чули, закликає нас «завжди радійте у Господі» (Фил. 4,4). Від цього слова тремтить  душа, якщо візьмемо до уваги, що Апостол народів пише це послання до християн у Филипах, в часі коли сам знаходиться в тюрмі, в очікуванні вироку. Він знаходиться в оковах, але сповіщення і свідчення Євангелія не можуть бути полонені. Досвід святого Павла показує нам, як на нашому життєвому шляху можемо зберегти радість і в темних хвилинах. Яку то радість має св. Павло на увазі? Всі знаємо, що в серці кожної людини мешкає надзвичайно сильне прагнення до щастя. Кожне діло, кожне рішення, кожен намір носить у собі це приховане, інтимне і природнє прагнення. Але дуже часто мусимо зауважувати, що свою надію покладаємо на реальності, які не можуть нам задовольнити це прагнення, що більше, відриваємо для себе їхню марність. І власне в таких хвилинах відчувається потреба за тим, що є понад цим, за тим, що дає смисл щоденному життю.


 


Дорогі приятелі, ваша молодість є часом, який вам Господь дарує, щоб ви могли віднайти смисл свого існування! Це є час далеких горизонтів, сильних почуттів, але і страхів через тяжкі і доленосні рішення, перепон у науці і праці, питання таїнства болю і терпіння. Що більше, цей дивовижний період вашого життя несе у собі глибоке прагнення, яке не витирає усього решта, але підіймає, щоб усьому надати повноту.


 


В Євангелії від Івана, Ісус, звертаючись до своїх учнів, запитує: Що шукаєте?» (Ів. 1, 38). Дорога молоде, ці слова і це питання є понад час і простір, вони вимагають від кожного чоловіка і кожної жінки відкритися життю і шукати правдивий шлях… І ось це, що викликає захоплення: Христовий голос сьогодні і вам повторює: «Що шукаєте?» Сьогодні Ісус через Євангеліє і Духа Святого говорить і вам, що Він є вашим Сучасником. Він шукає вас, перше, аніж ви Його!


 


Повністю шануючи вашу свободу, Він приходить до кожного з вас і пропонує самого себе, як істинну і вирішальну відповідь на прагнення, яке перебуває у глибині вашого єства, прагнення жити життя, яке вартує жити. Дозвольте Йому взяти себе за руку! Дозвольте Йому бути вашим приятелем і супутником на вашому життєвому шляху! Покладіть усю свою надію на Нього і Він вас ніколи не розчарує! Ісус вам дає зблизька запізнати любов Бога Отця, дає вам зрозуміти, що ваше щастя полягає у товаришуванні з Ним, у спільності з Ним. Ми створені і спасенні з любові. І лише у тій любові, яка прагне, щоб ми піклувалися про добро ближнього, воістину можемо відчути смисли життя, і радіти життям навіть долаючи перепони, потерпаючи від спокус, розчарувань і навіть плисти проти течії.


 


Дорога молоде, вкоріненні в Христі, ви зможете в повноті бути собою. Як ви вже це знаєте, на цій темі я побудував своє послання молоді напередодні Всесвітнього дня молоді в Мадриді, відштовхуючись від потужного вислову св. Павла: «Вкоріненні і вбудовані в Христі, утверджуйте свою віру» (Кол. 2, 7). Зростаючи у приятельстві з Господом, через Його слово, Євхаристію і приналежність до Церкви, з допомогою ваших священиків, ви зможете всім свідчити радість зустрічі з Ним, Який є завжди з вами і кличе вас, щоб ви жили в любові і твердій надії. Господь Ісус не є Вчитель, який обманює своїх учнів – Він ясно каже, що йти за Ним вимагає особистої активності й особистих жертв, але виплачується!


 


Дорогі молоді приятелі! Не дозвольте, щоб вас спокусили обіцянки легкого успіху, спосіб життя, який віддає більше уваги зовнішньому вигляду, аніж внутрішньому змісту. Не піддавайтесь спокусам повністю покластися на те, чим володієте, на матеріальні речі, зрікаючись ходу за Істиною, яка йде далі, подібно до небесної зорі, куди вас Христос бажає привести. Дозвольте, щоб вас повели Божі висоти. У період вашої молодості підтримає вас свідчення численних Христових учнів, які жили у своєму часі, носячи Євангеліє у своєму серці.


 


Пригадайте собі святих Франциска і Клару з Асижу, Розалію з Вітербу, Терезу від Дитятка Ісуса, Домініка Савіо. Скільки є молодих святих у великому лоні Церкви! Але тут, у Хорватії, звернімося до блаженного Івана Мерца.  Чудовий юнак, включений у народне життя, який після смерті молодої Ґрети, своєї першої любові, йде шляхом науки. У роках І світової війни знаходиться серед руйнації і смерті, але і в цих обставинах формує себе і вибудовує, перемагаючи в хвилинах жорстоких духовних криз. Іванова віра настільки зросла, що він присвятив себе вивченню літургії і розпочав потужний апостолят серед молоді. Він відкриває для себе красу і багатство католицької віри і відкриває для себе, що його покликання – жити спільність з Христом. Скільки то дивовижних діл любові й доброти сповнює його шлях!


 


Блаженний Іван Мерц помирає 10 травня 1028 року на 32 році життя, після кількох місяців тяжкої хвороби, жертвуючи свої терпіння і саме життя за молодь і Церкву. Це молоде життя, дароване з любові, несе аромат Христа, і всіх нас кличе не боятися довірити своє життя Господеві, так, як це бачимо в особливий спосіб на прикладі Діви Марії, Матері Церкви, яка в цьому місті почитається, як Мати Божа від Кам’яних воріт. Цього вечора хочу довірити Їй кожного з вас, щоб її поміч була з кожним з вас, а особливо, щоб Вона допомогла вам зустріти Господа і  в Ньому віднайти смисл свого існування. Марія не боялася цілком і повністю довіритися Божим планам, тому в Ній бачимо свою ціль – повну спільність з Господом.


 


Ціле наше життя є паломництвом до Єдиної і Троєдиної Любові, а це є Бог. Лише так сприймаючи життя, можемо жити у певності, що ніколи не будемо відкинені.


 


Дорога хорватська молоде, обіймаю вас усіх, як дітей! Ношу вас у своєму серці і залишаю вам своє Апостольське благословення.


 


Радійте у Господі завжди! І Його радість, радість правдивої любові нехай буде вашою силою. Амінь!


 


Hvaljen Isus i Marija! (Нехай буде прославлений Ісус і Марія!).


 


Джерело: www.jutarnji.hr