//

Інтерв’ю з Папою в літаку по дорозі до Хорватії

В часі перельоту Святішого Отця Бенедикта XVI хорватський журналіст Сілвіє Томашевіч взяв у нього бліц-інтерв’ю. Пропонуємо до Вашої уваги це інтерв’ю в українському перекладі.


Ваша Святосте, чи пригадуєте собі Ваші перші контакти з хорватами?


Так, перший хорват, якого я запізнав був Високопреосвященний кардинал Франьо Шепер, мій попередник на посту префекта Конгрегації у справах віри. Я мав нагоду запізнати його доброту, його інтелігентність, знання і дотепність. Хочу сказати, що Хорватія мені нагадує мою Баварію своєю народною побожністю.

 

Як Ви ставитесь до можливого членства Хорватії в ЄС?


Хорватія цивілізаційно та культурно завжди належала до Середньої Європи, а хорвати є глибоко європейським народом. Вступом в Євросоюз Хорватія опиниться на тому місці, якому вона історично і цивілізаційно завжди належала. Пригадую собі, що ваші кардинали і Шепер, і Кухаріч, і Бозаніч завжди наголошували: «Ми не Балкан, ми – Середня Європа», і в цьому мали цілковиту рацію.  Також є зрозумілим, що в даній ситуації мала європейська країна боїться централістського бюрократизму ЄС та його секуляризованої культури, яка не рахується з національною історією, з національною різноманітністю Європи. Європейська ідентичність власне і полягає в різноманітті національних культур, об’єднаних великими християнськими цінностями. І, як мені здається, місія Хорватії властиво і полягає у тому, щоб пригадати це європейцям, на противагу абстрактного раціоналізму, щоб скріпити історичність наших культур і нашого різноманіття – які є нашим багатством. Тому я хочу сказати хорватам: не бійтеся вступу в ЄС, ви там маєте місію.

 

Ваша Святосте, хорвати гаряче очікують на канонізацію блаженного Алойза Степінца. Що Ви можете сказати з цього приводу?

 

Кардинал Степінац був великим Пастирем і великим християнином, а також людиною зразкового гуманізму. Сказав би, що долею Степінца було жити у двох протиставлених тоталітарних диктатурах: перше під режимом усташів, які нібито утіловлювали сон про самостійність, але це насправді було брехнею, яку Гітлер інструменталізував у власних цілях. Кардинал Степінац це скоро і добре збагнув, без перерви виступаючи проти цього режиму, захищаючи сербів, євреїв та циган. Після цього прийшла протилежна диктатура – комунізм. У цій диктатурі Степінац знову ж таки боровся за віру, за присутність Божу у світі, за правдивий гуманізм, збудований на переконанні, що людина є образом і подобою Божою.

 

Ваша Святосте, щиро дякую.


Джерело www.jutarnji.hr