Деякі витяги з тому "Свідоцтво" (назва "Una Vita Con Karol") є прекрасними свідченнями кардинала Станіслава Дзівіша, людини, яка упродовж багатьох років була тінню Войтили.
Видавництво "Rizzoli" та Ватиканське видавництво, опублікували том спогадів Архиєпископа Кракова.
Цитати взяті з 19 глави ("Ці два постріли з пістолета"), 20 глави ("Хто озброїв цю долоню?"), а також з 26 глави ("Падіння стіни").

* * *

Ось як отець Станіслав розповідає про "виявлення" зв’язку між замахом 13 травня 1981 та "третьою таємницею" Фатіми.

По правді кажучи, Іван Павло II в перші дні після замаху взагалі не думав про Фатіму. Тільки пізніше, коли йому стало краще і відновилися деякі сили, він почав розмірковувати про це, одним словом – випадково, проте 13 травня! 13 травня 1917 –  день, коли вперше з'явилися Матір Божа у Фатімі, а також 13 травня – день, коли на нього був вчинений замах!

Святіший Отець вирішує просити про можливість побачити "третю таємницю", яка зберігалася в архівах Конгрегації Доктрини Віри. Це було 18 липня, якщо я не помиляюся, і префект Конгрегації, кардинал Франьо Шепер, надіслав два конверти: один з оригінальним текстом сестри Люсії португальською мовою, а другий – з текстом, перекладеним на італійську мову. Ці листи отримав отець прелат Едуардо Мартінес, сомалієць, заступник Державного Секретаріату, який привіз їх до лікарні Джемеллі. Це були дні другого перебування Папи в лікарні. Саме там Святий Отець читає "таємницю", і після її прочитання не має жодних сумніві. У цьому "баченні" він розпізнав своє призначення та переконався, що його життя було подарованим йому, а навіть заново подароване через втручання Марії, її захист.

Так, це правда, зі слів сестри Люсії,"єпископ у білому одязі" був убитий, тоді як Папі вдалося уникнути смерті. Тож чи не про це вона говорила? Чи доля людського існування не є визначеною? Отже, існує якесь Провидіння, якась "материнська долоня", здатна виправити "помилку" того, хто цілив з пістолета з наміром вбити?

"Одна рука вистрілила, а друга – спричинила постріл", – сказав Святий Отець. І сьогодні цей постріл назавжди є "нешкідливим", бо є вкладеним в корону Фатімської Матері Божої.

[С. 121-122]

Хто озброїв долоню Алі Агджи

Алі Агджа був досконалим убивцею, посланий тим, хто вважав, що Папа може бути небезпечним, може заважати, тим, хто побоювався Івана Павла II, тим, хто відразу дуже злякався, довідавшись, що він був обраний Папою. Тому як ми можемо не думати про комунізм? Як тут не дійти до висновку, принаймні гіпотетично ,що замовив вбивство КДБ? Треба брати до уваги всі елементи цього сценарію. Вибори папи, погано сприйнятого у Кремлі, його перше повернення на батьківщину, вибух солідарності. Ще й тоді польська Церква втрачає свого великого примаса кардинала Вишинського, який був вже похилого віку. A отже, чи не все це йде в цьому напрямку? Чи дороги, хоча й різні, не приводять до КДБ?

(...) Фактично не вірять в "pista bulgara", а також багатьох інших версій, поширених щодо цієї теми. Так як і в ту, що відповідала за зникнення Емануели Орланді, коли преса за допомогою якогось медіуму хотіла створити гіпотезу, що пов'язує замах з Ватиканом і Папою. Aлe не було жодного речового доказу: посереднього чи безпосереднього. Справжньою була тільки заклопотаність Святого Отця долею цієї бідної дівчини і його християнська солідарність для її родини в такому скрутному становищі.

[С.125-126]

Падіння Берлінської стіни 1989 року і Фатімська з’ява

Іван Павло II не очікував нічого такого. Taк, звичайно, він вважав, що ця "система", настільки соціально несправедлива і економічно неефективна, рано чи пізно зазнає краху. Однак, Радянський Союз зберігав геополітичну, військову та нуклеарну могутність. I тому, не вважаючи себе пророком, як жартував Святий Отець, не очікував, що крах комунізму станеться так швидко. A понад усе, що визвольний рух може статися так само швидко і без кровопролиття.

(...) Святий Отець вважав це революцією однією з найбільших в історії. Радше, розглядаючи крізь призму віри, сприйняв це як благодать втручання Божого. На його думку, падіння комунізму і визволення народів від рабства марксистського тоталітаризму, безсумнівно, було пов'язаним з Фатімськими одкровеннями, дорученням Марії  усього світу, особливо Росії, про що вона попросила Церкву і Папу. "Якщо ви виконаєте моє прохання, Росія навернеться і буде мати мир, якщо не поширить свої помилки по всьому світі ... " – було написано в перших двох частинах "таємниці".

Таким чином, 25 березня 1984 року на Площі св. Петра, перед фігурою Матері Божої, спеціально привезеної з Фатіми, і духовно пов'язаної з усіма єпископами світу, Іван Павло II здійснив акт посвячення Maрії. Без умисної номінації Росії, однак зрозуміло пропонуючи народи, які мають"особливу потребу". "Таким чином було реалізоване бажання Матері Божої. Саме тоді, почалися перші розколи комуністичного світу.
[С. 158-159]

з книги "Свідоцтво"
Кардинал Станіслав Дзівіш

Джерело: www.karol-wojtyla.org