//

Пастирський лист з нагоди 20. річниці відновлення структур Римсько-Католицької Церкви в Україні

Великих діл Бога не забувайте…

 

Дорогі Брати у священстві,

Монахині,

Возлюблений Люд Божий!

 

16 січня 1991 року Слуга Божий папа Йоан Павло ІІ відновив діяльність Львівської архідієцезії у Львові, й тоді відбулося повернення митрополита до Львова після багатьох літ вигнання. Разом із відновленням Львівської архідієцезії відбулось відновлення дієцезіальних структур у Житомирі та Кам’янці-Подільському. Ці три дієцезії, входячи до складу єдиної Львівської митрополії, охоплювали тоді всю територію України. Після відновлення архідієцезії в Україні першим митрополитом був проголошений єпископ Мар’ян Яворський. До моменту цього призначення він був Апостольським Адміністратором Львівської архідієцезії з осідком в Любачеві, тобто керував тією частиною Львівської архідієцезії, яка після ІІ світової війни залишилася в межах Польщі. Призначено було також перших двох єпископів-помічників, а саме довголітнього настоятеля львівської архікатедри отця Рафаїла Кєрніцького і отця Маркіяна Трофим'яка, теперішнього єпископа Луцької дієцезії.

 

Цього року, завдяки Божому Провидінню, відзначаємо двадцяту річницю тих подій, за що прагнемо висловити вдячність Богу, а одночасно подивитися на це в світлі слів пророка Аггея: «Розважте часи минулі і прийдешні» (Аг 2,18).

Розважаючи над минулим, бачимо, як Бог керує людськими діями не за людськими критеріями мислення. Тоді, коли зі Львова в 1946 році був вигнаний останній митрополит архієпископ Євгеніуш Базяк, здавалося, що Церква на цих землях буде цілком знищена. За комуністичних часів кожен похорон священика дорівнював закриттю однієї святині. Багато духовних осіб зазнало переслідувань через заслання, табори чи позбавлення прав виконання ними священичих обов’язків. До вірних присікувались з приводу визнання віри.

Нечисленні осередки віри, такі як львівська катедра, святині в Золочеві, Самборі, Чернівцях та інші діючі костели за часів комуністичної ідеології здавалися тліючими промінчиками надії та допомоги в побожному житті людей. Однак і ці нечисленні вогники намагалися знищувати. Ще в 60-х роках вірним брутально забирали і зачиняли костели, такі як св. Марії Магдалини у Львові, костели в Івано-Франківську (Станіславові), Букачівцях, Старій Солі і т.д.

Розважаючи про минуле, згадуємо також тих, хто, незважаючи на труднощі, мужньо наслідували Ісуса Христа. Дякуємо Богу за свідчення життя і служіння наших єпископів: Євгеніуша Базяка, а особливо нинішнього кардинала Мар’яна Яворського, архієпископа-сеньйора, котрий із запалом взявся за справу порятунку спадщини бл. Якова Стрепи. Ми цінуємо духовну велич і суспільну участь духовних і світських осіб, відомих і невідомих, завдяки яким Львівська Церква протягом минулих років розвивалася і зміцнювалася. Особливої уваги заслуговують постаті вже згадуваного нами отця єпископа Рафаїла Кєрніцького, єпископа Яна Цєньського, о. Казимира Мончинського, о. Августина Медніса, о. Яна Шетелі та багатьох інших. У неспокійний комуністичний період Боже Провидіння постійно провадило нас, послуговуючись цими винятковими особами. Нема можливості згадати тут також незліченну кількість анонімних осіб, котрі з особливим пієтетом і благоговінням передавали віру своїм дітям і внукам. Це зокрема завдяки їм стало можливим відродження Церкви Львівської архідієцезії.

Відзначаючи нині двадцятиліття відродження структур нашої місцевої Церкви, дякуємо Божому Провидінню за те, що «зробив нас гідними мати участь у долі святих у світлі». Це Він сам «вирвав нас із влади тьми й переніс у царство свого улюбленого Сина, в якому ми маємо відкуплення, прощення гріхів» (Кл 1, 12-13).

Розважаючи над сучасним і завданнями, які стоять перед нами, розуміємо, що сили для збереження вірності Богові ми повинні шукати в довірі нашої Церкви Матері Божій Чудовій Зірці міста Львова, нашим святим і блаженним, особливо благословенному Якову Стрепі, покровителеві нашої архідієцезії.

Це завдяки їхньому переможному заступництву стало можливим відновлення стількох парафіяльних осередків, духовних семінарій, створення Богословського Інституту у Львові, відновлення церковної діяльності «Карітасу», інституції, завданням якої є свідчити милосердя для найбільш потребуючих.

Тому нехай радісне «Тебе Бога прославляємо» ("Te Deum") пролунає під час відзначення ювілею у всіх костелах нашої архідієцезії. Нехай опіка Матері Божої Ласкавої та інших Покровителів береже нас від злих намірів і буде джерелом надії на наступні роки.

Від серця Вас благословляю. В ім’я Отця і Сина, і Cвятого Духа.

 

Львів, 1 січня 2011 року

 

Arcybiskup Mieczysław MOKRZYCKI

Metropolita Lwowski

Джерело: http://rkc.lviv.ua/