//

«Людська статевість не є ідентичністю»

До Вашої уваги промова архієпископа Сільвано М. Томазі, постійного представника Святого Престолу при Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організацій у Женеві, яку він проголосив у вівторок на 16 сесії Ради з питань прав людини на тему «статевої орієнтації».

 


Вельмишановний Президенте!

 

Святий Престол, користуючись нагодою, бажає ще раз підтвердити вроджену гідність та цінність усіх людей й засудити будь-які прояви насильства, які виникають з причини почуттів та поглядів людей сексуального характеру чи їх статевої поведінки. Ми також бажаємо поділитися кількома заувагами з приводу дебатів на тему «статевої орієнтації».

 

По-перше, ми зауважили непотрібну плутанину щодо значення поняття «статева орієнтація», яка зустрічається у резолюціях та інших документах, прийнятих ООН в рамках захисту прав людини. Ця плутанина не потрібна, бо у міжнародному праві цей термін необхідно інтерпретувати у його звичному первинному значенні, хіба що у документі дається уточнення щодо значення цього терміну [1]. Первинне значення терміну «статева орієнтація» — це сукупність людських думок і почуттів, а не поведінка [2].

 

По-друге, задля цілей міжнародного права у сфері людських прав, важливо вказати на істотну відмінність між думками і почуттями людини, з одного боку, та людською поведінкою, з другого боку. Жодна держава не може карати людину, чи позбавляти її можливості скористатись будь-яким правом, взявши до уваги думки і почуття особи, включно з думками і почуттями статевого характеру. Однак держава може і повинна регулювати поведінку людей, включно з поведінкою статевого характеру. У цілому світі існує консенсус у суспільстві, що певні види статевої поведінки необхідно заборонити законами. Наприклад, педофілію та інцест.

 

По-третє, Святий Престол бажає підтвердити глибинне стале переконання, що статевість людини — це дар, який по-справжньому виявляється у повній та взаємній присвяті чоловіка і жінки одне одному в подружжі на ціле життя. Людська статевість, подібно як будь-яка інша вольова діяльність, має моральний вимір: оскільки така діяльність скерована на реалізацію остаточної цілі людського існування, вона не визначає «ідентичність» особи. Іншими словами, ідентичність є похідною від людських вчинків, але не від буття людини, навіть якщо певні прояви «статевої орієнтації» можуть свої корені в особистості. Заперечення морального виміру статевості приведе до заперечення свободи для індивідів у цій сфері, й в кінцевому рахунку підриває онтологічну гідність особи. Подібне переконання поділяють представники багатьох інших релігійних спільнот, й особи які сповідують вірність своєму сумлінню.

 

І наприкінці, вельмишановний Президенте, ми бажаємо звернути увагу на тривожну тенденцію, яка помітна в інших суспільних дебатах: люди, які не схвалюють статеву поведінку поміж особами однієї статі, стають об’єктом нападів. Коли вони висловлюють власні моральні переконання чи погляди на природу людини, які можуть виражати їх релігійні погляди, чи констатують власні думки з приводу оголошених результатів наукових досліджень, то їм вішають ярлики і, ще гірше, їх паплюжать й переслідують. Подібні напади суперечать фундаментальним принципам, про які йшла мова у трьох резолюціях, які прийняли на даній сесії Ради з питань прав людини [3]. Слід сказати правду, що подібні напади — це порушення фундаментальних прав людини, які не можливо оправдати за будь-яких обставин. Дякую, пане Президенте!

 


Примітки

[1] Віденська конвенція про право міжнародних договорів, стаття 31(1) (Vienna Convention of the Law of Treaties, Article 31(1): «Договір слід інтерпретувати у добрій вірі відповідно до звичайного первинного значення наявних у тексті термінів у їх контексті, та у світлі об’єкту і мети договору». Стаття 31(4): «Інтерпретація подається взявши до уваги умови, на яких домовились обидві сторони». Ці правила інтерпретації договорів базуються на міжнародному звичаєвому праві, і їх застосовують до міжнародних законів.

 

[2] Розглянувши різні визначення «статевої орієнтації», які зустрічаємо у друкованих публікаціях, всі схожі між собою: вони не стосуються поведінки людини, але думок і почуттів статевого характеру. Наприклад,

 

1) «статева орієнтація — це загалом наявне у нас почуття привабливості» до іншої особи чи осіб. Equality Commission (The United Kingdom); Дивись: www.equalityhumanrights.com, під заголовком: «What does sexual orientation mean?»

 

2) «статева орієнтація у широкому значенні — це надання особистої переваги певним сексуальним партнерам...» International Labour Office, ABC of Women Workers’ Rights and Gender Equality (2nd ed., 2007), p. 167). «Перевага» (анг. Preference) — це емоційно-ментальний стан особи, це не вид поведінки.

 

3) «статева орієнтація вживається на означення наявної привабливості емоційного і сексуального характеру до інших людей...» Amnesty International, Crimes of Hate, Conspiracy of Silence (Amnesty International Publications, London, 2001), p. VII.

 

4) «поняття „сексуальна орієнтація“ вживається на означення здатності людини переживати глибоку емоційну, чуттєву і сексуальну привабливість до іншої особи, та інтимних сексуальних стосунків...» Asia Pacific Forum, ACJ Report: Human Rights, Sexual Orientation and Gender Identity (15th Annual Meeting, Bali, 3–5 Aug. 2010), p. 8.

 

[3] L-10 про свободу думки і висловлювання; L.14 про релігійну свободу чи свободу переконань; L. 38 про боротьбу з нетерпимістю, негативними стереотипами і стигматизацією (вішанням ярликів).

 

Джерело: www.laityugcc.org.ua