У п'ятницю УКГЦ повідомила, що Папа Римський затвердив обраного Синодом Святослава Шевчука на посаді нового голови церкви.

41-річного єпископа Святослава Шевчука обрали головою УКГЦ на четвертий день Синоду єпископів, що відбувався у Львові.

Досі Святослав Шевчук був апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці у Буенос-Айресі в Аргентині, а раніше він був головою секретаріату та особистим секретарем Блаженнішого Любомира (Гузара).

Вибори нового голови УКГЦ призначили по тому, як на початку лютого Верховний Архієпископ УГКЦ Любомир Гузар оголосив, що залишає посаду через стан здоров'я.

Релігієзнавець Віктор Єленський, коментуючи в інтерв'ю Бі-Бі-Сі обрання нового голови УГКЦ, сказав, що виборчий процес у греко-католиків викликає повагу.

Говорячи про молодий вік Святослава Шевчука, експерт каже, що від особистості в церкві залежить "дуже багато".

Віктор Єленський: Я думаю, це залежить від людини, тому що митрополит Шептицький став главою церкви не в старшому віці. Взагалі від особистості у церкві залежить дуже багато, адже церква – це не демократична інституція, вона суворо ієрархічна. І якщо, наприклад, главою цієї церкви був би колись не Шептицький, вона могла бути радикально іншою сьогодні.

Бі-Бі-Сі: Очевидно, що теперішнього главу УГКЦ обирають не всенародно, не всі українські греко-католики. Але викликає певне захоплення структурованість, чіткість і, можливо, навіть справедливість виборчого процесу у цій організації. Чи погоджуєтесь ви з цим?

Віктор Єленський: Виборчий процес в Українській Греко-Католицькій Церкві дійсно викликає повагу. По-перше, своєю організованістю, а по-друге, тим, що до останнього моменту ніякого виливу інформації із синоду єпископів не відбулося. Також важливо, що у бюлетені були прізвища всі єпископів, без винятку.

Бі-Бі-Сі: Зараз, мабуть, найважливішим питанням є намагання УГКЦ перетворитися на всеукраїнську церкву, а не просто церкву, яка збереглася у західній Україні. Як на вашу думку, чи досягає УГКЦ у цьому успіхів?

Віктор Єленський: Велике досягнення церкви в тому, що вона перейшла через Дніпро. Але здебільшого центр ваги все ще знаходиться у Галичині, і переважна питома вага її вірних все ж таки у Галичині. Її успіх у просуненні на загальноукраїнський рівень залежить від того, наскільки УГКЦ буде саме церквою, а потім вже соціальною, культурною чи якоюсь іншою установою.

Бі-Бі-Сі: Якщо брати за зразок розвиток суспільства у Західній Європі, то можна побачити, що в багатьох країнах інтерес до церкви та активність віруючих знижуються. Чи так само і в Україні?

Віктор Єленський: В усьому світі відбувається повернення релігії у публічну сферу – у політику, міжнародні відносини. Єдиним винятком із такого величезного повернення, яке почалось у кінці 70-х років, є Західна Європа.

Бі-Бі-Сі: І багато традиційних церков, зокрема в Англії, кажуть, що люди менше ходять до церкви. Чи це очікує Україну, на вашу думку?

Віктор Єленський: В Англії менше ходять до церкви, а в Америці ходять більше. Ми говоримо про так звану святкову маніфестуючу релігійність, і говоримо про те, що європейці стають релігійними по-іншому.

Бі-Бі-Сі: Є чимало людей, які вважають УГКЦ одним із сховищ, де зберігалась українська національна ідея, джерелом натхнення українців для збереження своєї ідентичності. Чи буде УГКЦ зберігати цю роль у теперішній ситуації?

Віктор Єленський: Ясно, що за умов, коли вона була єдиним репозитарієм національних цінностей для галицьких русинів, – це була одна ситуація. А зараз є багато інших інститутів, які щільно пов’язані з українською ідеєю та державністю. Тому церква переглядає свою місію у світі. Але і функція збереження ідентичності не втратила для греко-католиків своєї значущості.

Бі-Бі-Сі: І вона не буде їм перешкоджати?

Віктор Єленський: Я можу сказати про так званий “золотий перетин”, знаходження співвідношення між горизонтальним та вертикальним служіннями.

З Віктором Єленським розмовляв Богдан Цюпин.

Джерело: www.bbc.co.uk/ukrainian/