Здійснюється мрія Папи Бенедикта XVI про новий діалог з невіруючими. Учора в Парижі був відкритий так званий «Притвор язичників»: простір для діалогу та зустрічі віруючих з  невіруючими. Паризькі зустрічі триватимуть два дні та проходитимуть у чотирьох місцях, щоб виділити різні рівні діалогу. Саме тому, насамперед зустріч відбулася в штаб-квартирі ЮНЕСКО, де йшлося передусім про культуру. Далі – зустріч філософів у  Сорбоні. У Французькому інституті розглянуть соціальні наслідки такого діалогу. І, нарешті, насамкінець цієї дводенної зустрічі перед кафедрою Нотр-Дам відбудеться програма для широкої аудиторії, а особливо молоді. Тут будуть спілкуватися, дивитися фільм чи театральну виставу. Там також буде представлене відеопослання Бенедикта XVI. Паралельно  спільнота з Tезе анімуватиме молитовне чування в паризькій катедрі.

Вибір Парижа, як місця для реалізації цієї нової папської ініціативи, не випадковий, - говорить отець Лорент Мазас з Папської Ради у справах культури, який організовував підготовку цього заходу.

"Париж – це  місто просвітлення - сказав священнослужитель, що належать до Спільноти св. Івана. - Довіряючи нам з цією ініціативою, Папа зазначив, що треба вийти з діалектики опозиції між спадком віри і спадком просвітлення. Франція є символом світськості, часом вельми агресивної, чи навіть світського інтегризму. З цієї причини ми обрали Париж. Саме для того, щоб відповідно до ідеї «Притвору язичників» вийти зі святині на вулицю, в країну світськості й там спробувати щось започаткувати. Щоб питання про Бога повернулося в суспільство, було в центрі його уваги. Разом з тим Папа попередив нас, що атеїсти не хочуть бути предметом євангелізації. Таким чином, ця ініціатива не є євангелізацією у властивому значенні цього слова. Однак, будь-який діалог сприяє пробудження духу і серця. Коли я, як християнин, зустрічаюся з невіруючими, то маю бути готовим прийняти їхні запитання. І, навпаки, я, як християнин, маю дати шанс невіруючим, щоб вони могли пізнати цю велику спадщину, яку я отримав через Біблію і цього всього, що віра сформувала в нашому суспільстві».

Перша з чотирьох зустрічей вже розпочалося. Перші запитання в новому діалозі Церкви з атеїстами задав кардинал Джанфранко Равазі, глава Папської Ради у справах культури,  римської дикастерії, в яку Іван Павло II 1993 року включив  Секретаріат для невіруючих. «Як жити разом справедливо та свобідно? - запитав кардинал Равазі. – Чи не маємо ми сьогодні нагальну потребу нового діалогу між християнами і людьми доброї волі?»

На ці та інші запитання відповідали запрошені доповідачі. Зокрема, колишній прем'єр-міністр Італії Джуліано Амато, посол Марокко в ЮНЕСКО Азіза Беннані, засновник спільноти «Арка Жан» Ваньє, а також посол Чеської Республіки Павло Фішер. Останній з них був запрошений виступити не випадково. Саме тому, що візит Бенедикта XVI до Чехії 2009 року і позитивний відгук, який він почув у найбільш атеїстичній європейській країні, схилили Папу до того, щоб розпочати новий етап у діалозі Церкви з невіруючими.

Джерело: www.radiovaticana.org