Четвер 2 тижня по Пасці

Йо. 5, 24–30

«Хто слухає моє слово й у Того вірує, Хто послав Мене, – живе життям вічним»

Бачимо, що Господь вказує людині перспективу, про яку вона навіть не може мріяти і уявляти, – дарує їй вічність. Люди сучасного світу, які мають достатки, багатства, маєтки, хотіли б жити вічно, насолоджуватись тим, що вони мають. Але знаємо, що незалежно від багатства людини, її освіченості, статусу приходить час, коли вона мусить відійти. Однак Господь каже, що ми можемо мати життя вічне в Ньому.

Що ж значить слухати Боже слово, щоб мати вічне життя? Це не тільки слухати Євангеліє, але цим Євангелієм жити, тобто вірувати, впроваджувати його в своє життя. І коли через хрещення ми стаємося тими, які у Христа хрестилися і в Христа зодягнулися, а Бог є вічний; які через святі Тайни причащаємось Бога, як каже апостол Павло: «Вже не я живу, а живе в мені Христос»; через молитву ми доторкаємось Бога у вічності, в Його Царстві – тоді ми починаємо жити Богом і Бог починає жити в нас і ми починаємо жити тим вічним життям. Це Боже життя перебуває в нас, ми вже стаємо учасниками вічності тут, на землі.Тоді наша земна смерть – це лише припечатання, потвердження того, що ми вибрали на вічність – життя з Богом. Через наше повноцінне життя в Церкві ми спосібні удостоїться і стати учасниками життя вічного.

+Венедикт