//

Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм

Понеділок 2 тижня по Пасці

Йо. 2, 1–11

«Ще не прийшов час Мій»

 

Дуже часто у своєму житті ми щось заплануємо собі, а потім мучимо самі себе та інших, щоб ці наші плани реалізувались. Однак бачимо, що з часом усе стає на свої місця. Можливо, не тоді, коли ми думали, але точно у властивий для нас час, час Божий.

 

Греки говорять, що chronos– це час, в якому ми живемо, а kairos– це Божий час. Так як Господь прийшов у свій час, явився у Своєму Сині, так Він приходить до кожного з нас у нашому житті. Але ми, люди сучасного світу і сучасної ментальності, хочемо, щоб все відбувалося швидко, одразу. Певно, це є наслідком того, що ми звикли застосовувати мобільні засоби зв’язку, Інтернет, пересуватися сучасним транспортом.

 

Мусимо зрозуміти, що в Бога є свій час на кожну подію в нашому житті, як каже українська приказка: «Божі млини мелють поволі». Отож маємо вміти вичікувати цей час, а для цього треба довіряти і вірити Богові. Тож довіряймо Богові, і Він явить себе в нашому житті і розв’яже всі проблеми, роз’яснить усі питання, які маємо!

 

+Венедикт