Квітна неділя

Йо. 12, 1–8

«Осанна! Благословен Той, Хто йде в ім'я Господнє, ізраїльський цар!»

Євангеліє зберегло пам'ять про багато подій, коли Ісус творив чуда, проповідував, оздоровлював... Але поруч з тим є і моменти, коли Його не сприймали, ставились до Нього упереджено, по-різному Його називали.

Подія сьогоднішнього Євангелія входу Господнього до Єрусалиму – це вияв радості людської душі. Один з Отців Церкви каже, що кожна людина за своєю природою є християнською. Тому нарід в цьому епізоді відчув напевно не стільки свідомо, як внутрішньо інтуїтивно, що перед ними не просто пророк, а хтось більший.

Це радісне привітання, пошанування особи Христа, чому воно для нас є таке важливе? Щоб ми теж вміли не боятися показувати і не боятися в собі виявляти свої добрі риси душі. Але як часто нас ніби щось зв’язує і нам складно і прославляти відкрито Бога і зробити добро! Боїмося, а як інші сприймуть наші вчинки. А якщо ми виявимо свої християнські погляди, чи не засміють?! Тому це радісне вітання при входженні Христа до Єрусалиму, подає нам приклад того, як маємо мати відвагу ликувати, свідчити і показувати свою віру в Бога!

+Венедикт