//

Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм

4 неділя Великого посту

Мр. 9, 17–31

«О роде невірний, доки буду з вами?»

 

У Євангелії можемо знайти декілька моментів, коли Христос промовляє, здавалось би, досить категорично: коли він проганяє продавців з храму, коли називає Петра сатаною чи людей родом невірним. І так відбувається не тому, що його «довели», і Він емоційно зреагував. Христос хоче вказати на основу буття свідомості людини – життя вірою. Бо ж бачимо, що особу Христа апостоли прийняли з вірою.

 

Можливо, це сьогодні здається дивним, що інші люди мали нагоду пізнати Христа і цього не зробили, бо ж навколо нього ходили тисячі, і Юда Іскаріотський був поруч нього. Але одне – знати про Христа, бачити Його, а зовсім інше – повірити в нього. І це справа для кожного з нас. Ми можемо розповісти дуже багато всього про Христа, знаємо правди віри, Символ віри, можемо вживати багато цитат з Євангелія.

 

Але ті слова, з якими Христос звертався до людей, Він може сказати і до кожного з нас :  «О роде невірний!» Бо Він один знає наші серця і те, наскільки в нас слабка віра, наскільки ми не вміємо уповати на Бога! Тож слухаючи це Євангеліє, робімо собі іспит сумління, наскільки ми живемо вірою? Наскільки за нашою вірою Бог може діяти в нашому житті?


+Венедикт