З інтерв'ю Блаженнішого Святослава 5 каналу:

Всі ті традиційні християнські звичаї, якими наш народ споконвіків святкує Різдво, є плодом певного переосмислення таїнства Різдва в контексті нашої української культури. Я думаю, що Різдво є нагодою повернутися до джерела, звідки наш народ почерпнув ці ідеї, ці елементи різдвяної радості. Чому ми святкуємо Різдво по-особливому? Це таке свято, яке, можливо, має свій шарм, своє таїнство. Я думаю, що як ми заглибимося в ті витоки, в ті джерела, тоді зможемо глибше зрозуміти, як ми сьогодні повинні святкувати Різдво. Я погоджуюся з вами, що сьогодні дуже часто Різдво втрачає християнський зміст і перетворюється чи то, можливо, на комерційне свято, яке святкують при допомозі продажі чи купівлі тих чи інших речей або ми десь губимо цей релігійний зміст і перетворюємо це свято на свято такого доброго гарного застілля і т.д. Але я думаю, що дуже важливо в тому Році віри відкрити для себе отой оригінальний чи властиво християнський зміст Різдва.

Святкуючи Різдво, ми святкуємо таїнство воплочення Божого Сина. Це є унікальна подія в історії людства. Ми кажемо, що момент народження Спасителя є центром історії людства, моментом, який назавжди поділяє історію Всесвіту на два моменти: до Різдва і після Різдва. В чому полягає ця унікальність? Святі отці говорили про те, що у Різдві ми бачимо унікальне поєднання Бога і людини. Таїнство воплочення полягає в тому, що Друга Божа Особа Пресвятої Трійці – Син Божий — став людиною. Тобто Бог настільки зблизився до людини, що Він не просто є поруч з нею, але є у ній. Святий Августин говорить, що Бог є глибше в мені ніж я є сам в собі. І таким чином вся історія людства сьогодні виглядає по-іншому, тому що Господь Бог, зокрема Ісус Христос, начебто увібрав в себе не тільки всю історію людства назагал, а історію кожного з нас. І таким чином ми вже ніколи не живемо своє життя, начебто ізольованими від Бога. Чому це є важливо для віруючої людини? Тому що віра – це є здатність людини бути в єдності з Богом. Це не є просто якесь знання про Бога.

Ми інколи говоримо про віру, як про приналежність до тої чи іншої конфесії, можна почути про віру, як про якесь релігійне переконання. Я би сказав, що і одне і друге не є повне, можливо, навіть і недосконале визначення віри. Вірою ми беремо участь у Божому житті. У таїнстві воплочення Бог бере участь у житті людини і таким чином відкриває для людини можливість брати участь в Його житті. Отці Церкви говорили про те, що в Різдві ми бачимо унікальний обмін дарами: Бог бере в людини її страждання, її неміч, навіть її гріх, а натомість дає людині тільки те, що притаманне тільки Йому: вічну радість, мир, любов. Таким чином те свято Різдва – це є свято такої невимовної Божої близькості до нас, Божої присутності в історії людини.

За матеріалами http://headugcc.info