//

Владика Венедикт: земна, фізична смерть – це народження для неба

На третій день Різдвяних свят святкуємо спомин первомученика Стефана. Водночас ще святкуємо Різдво, а поруч з тим – пам'ять мученика. Звичайно, в людському розумі це складно поєднати і зрозуміти, як можна святкувати день чиєїсь муки? Але ми, християни, з погляду своєї віри розуміємо, що земна, фізична смерть – це народження для неба, народження для вічності з Богом.


Згадуючи терпіння первомученика Стефана, замислюємося, що християнство не завжди може бути легке, просте, в рожевих тонах. Як і в Христа було Різдво – день радості для неба і землі, але був і час страждань, терпінь, так і в житті кожного з нас бувають святкові дні, возвишені переживання і бувають трудні моменти, упадки, невдачі, помилки, терпіння, страждання, муки.


Одне, що для нас важливо, і радісні, і в сумні часи, – завжди бути з Господом! Бо якщо Христос перейшов через все, то і кожен з нас, який є з Христом, також має з Ним перейти через все.

 

+Венедикт