У Святоуспенській Унівський Лаврі Студійського Уставу з 30 листопада по 02 грудня 2012 р.Б. проходила остання цього року зусріч Школи Духовності. Школа є  спільним проєктом Патріаршої Комісії УГКЦ з питань Євангелізації  та монахів Студійського Уставу. Програма Школи Духовності передбачає 2-ох літній курс. Сáме слухачі Школи закінчили перший рік духовного формування.

          Духовне формування у Школі Духовності це не тільки лекції, які читає викладач-монах, а також це молитва повним церковним правилом разом з монахами, Свята Літургія, індивідуальна молитва. Звершуючи богослужіння, люди досягають недосяжного Бога, тобто обожествлюються.  Через зовнішні знаки богопочитання людина розвиває духовне, внутрішнє богослужіння. Сáме побут  посеред  монахів, спроба дотримуватись  хоч би в невеликому вимірі умов монастирського життя, тишини, відвідини з молитвою святців, що спочивають на Чернечій Горі, прекрасна природа — вони підносять душу до Господа Бога і заохочують  жити за прикладом монашого подвигу у щоденному житті, прямувати до святості. Очевидно — кожний згідно свого життєвого покликання.

          Тема грудневої зустрічі була така: «Церква в апостольських часах: св. Папа Климент Римський».

          Ієрм. Юстин (Бойко), доктор богослов’я, дослідник життя св. Климента, розказав учасникам Школи про історичну ідентичність Климента Римського у світлі церковної традиції та сучасних наукових досліджень. За словами о. Юстина про історичну ідентичність Папи Климента можемо ствердити наступне:
          1) Він є історичною постаттю, яка здобула в первісному християнстві значну популярність, про що вже свідчить приписування йму великого числа творів.
          2) Він був третім наступником верховного апостола Петра на Римському апостольському престолі.
         3) Климент, поза сумнівом, є автором  Листа до Коринтян, який мав величезний авторитет в первісному християнстві, до тієї міри, що деякі кодекси зачислюють його до низки книг Нового Завіту.
          4) У честь Папи Климента в Римі, ще далеко до віднайдення його мощів солунськими братами Кирилом і Методієм в Херсонесі, була споруджена церква.
          5) Климент мусив бути прекрасно обізнаний з  як з греко-римською, так і з юдейською культурою, хоча більшою мірою він виявляє риси виховання юдаїзму.
          6) Не має так само підстав сумніватися в тому, у що свято вірить традиція Церкви, а сáме у Климентове мученицьтво. Сáме це переконання змусило Кирила Філософа ревно шукати мощі Климента Римського в Херсонесі.

          Святий Климент Римський, Папа, той, що чув науку апостолів на власні вуха, належить до тих найбільших світичів Церкви, які своїм життям і навчанням формували цілі покоління. Це стосується так само нашого українського народу. У своїй знаменитій монографії про Климента Римського Святий Климент в Корсуні, І.Франко, про його култь у Київській Русі писав таке: Був мабуть такий момент, коли святий Климент готов був стати нашим національним святим, патроном руської землі, популярним пізніше як св. Юрій або св. Миколай.

          Формуючи свою еклезіологію, Київська Церква намагалася показати своє апостольське походження. Климент Римський поряд з апостолом Андреєм стали в підвалинах цієї богословської концепції. Ця думка пронизує також мислення нашого Патріарха Йосифа у його  Історії Вселенської Церкви в Україні. Студії спадщини Климента Римського, розвиток його культу є надзвичайно важливими в Україні. Спадщина апостолів Андрея і Климента Римського є немов би тим спільним фундаментом, який об’єднує та утверджує колись єдину Київську Церкву.
          На завершення грудневої зустрічі, брат Юліан провів для слухачів Школи цікаву екскурсію по території монастиря та розказав про історію Унівської Лаври.

(У матеріалі використано фрагменти скрипту ієрм. Юстина)

Іванна Скиба, Патріарша Комісія УГКЦ з Питань Євангелізації