Дослідники з Роял Хелоувей в Лондоні та вчені з Оксфордського університету стверджують, що почуття прощення гріхів і позбавлення почуття провини, це причини, через які католики більше схильні робити добрі справи.

Раніше психологи вважали, що активніше робить добро та людина, яка відчуває сильне почуття провини. Дехто відверто сумнівався у важливості таїнства покаяння і примирення, і припускав, що визнання гріхів на сповіді може бути в якійсь мірі шкідливим і позбавляти людей щедрості щодо інших.

Ці теорії схилили доктора Райана МакКея з Роял Хелоувей у Лондоні провести ретельне дослідження. Команда психологів під керівництвом доктора МакКея попросила групу католиків дати відповіді на питання, серед яких було, до прикладу, чи вірять вони у Божий суд над людиною. Кожен з респондентів також повинен був подумати про гріх, який скоїв у минулому, і відповісти, що відчуває щодо нього зараз. Респонденти також відповіли на питання про те, чи вони вже визнали цей гріх на сповіді, і як вони себе почувають після того, як отримали відпущення гріхів. У наступній частині дослідження респондентів просили визначити рівень жертовності. Виявилося, що той, хто визнав свій гріх на сповіді, має щедре серце і.. гаманець.

За словами вчених, їхнє дослідження показує, що люди частіше дбають про інших, коли не  почуваються винними. «Це означає, що католицьке Таїнство Сповіді є ефективним засобом для участі в житті Церкви», – вважає д-р МакКей.

Цей погляд поділяє о. Кшиштоф Матушевський, колишній модератор Центру духовності Руху Світло-Життя з Катовіцької Архиєпархії. Він підкреслює, що прощення гріхів пов'язане з психологічними відчуттями полегшення, а це збільшує схильність до спонтанних дій. – Слід пам'ятати, що сповідь – це значно більше, ніж психологія. Вона відбувається не тільки в фізичній площині, але, перш за все, силою благодаті, – додає він.

– Людина, яка пережила прощення гріхів, має почуття вдячності. Це підвищує її мотивацію та бажання допомагати іншим, – говорить о. Матушевський.

За матеріалами: http://info.wiara.pl