Бенедикт XVI переконаний, що для Адвенту, який розпочався в Церкві, характерні радість, подив і подяка, а також милосердя і любов. У своєму навчанні під час загальної аудієнції 5 грудня, Святіший Отець розмірковував над уривком з першого розділу Послання апостола Павла до Ефесян. Папа назвав цей фрагмент "гімном Божого плану для людини".

Як сказав Бенедикт XVI, Павло не міг інакше реагувати на "роботу" Бога в історії спасіння, "яка призвела до втілення, смерті і воскресіння Ісуса". Апостол розуміє, що ми "покликані до вічності в Бозі", і беремо участь "у великому проекті, який Бог Отець зберіг в собі і вирішив реалізувати і розкрити в "повноті часу", зауважив Папа.

Павло допомагає нам зрозуміти, що "все створіння (...) не є результатом випадковості, але відповідає "плану любові" вічного Божого розуму з творчою і спокутною силою його Слова, яке створює світ", - додав він. І це нагадує нам, що "наше покликання - не просто бути в світі, але бути включеними в історію", і це рішення самого Бога. Адже Божественна ініціатива передує будь-якій людській реакції: це дар Його любові, що нас оточує і змінює.

"Апостол говорить дуже чітко про навернення Всесвіту до Христа, і це означає, що у великому плані створення і історії Христос виступає в якості центру всієї внутрішньої будови світу, основи всього, що знаходить в Нім своє глибоке значення, щоб подолати кордон відчуженості та обмеженості, і прийти до повноти волі Бога. Цей "план любові" не було б здійснено, якби Бог мовчав і знаходився далеко у височині Неба. Але Він дав пізнати себе, входячи у відносини з людиною, якій відкрив не просто щось, а себе самого ", - зазначив Папа. Папа додав, що Бог настільки відкривається людині у своєму "плані любові", що сам стає людиною.

"Це спілкування у Христі через Святого Духа, запропоноване Богом усім людям завдяки світлу Одкровення, не те, що суперечить нашій людяності, але є виконанням найглибших людських бажань, прагненням до нескінченності і повноти, що живе в глибинах людської істоти, і відкриває її не на тимчасове і обмежене щастя, але на вічне. (...) Блаженний Іван Павло II нагадував, що "Одкровення визначило в історії точку відліку, яка не може бути проігнорованою, якщо ви хочете зрозуміти таємницю свого існування; з іншого боку, це знання має постійне посилання на таємницю Бога, яку не можливо осягнути розумом, але можна знайти тільки в вірі ", - підкреслив Папа.

З цієї точки зору, звернув увагу Бенедикт XVI, віра - це відповідь людини на Божественне Одкровення, яке демонструє "план любові" Бога до неї. "Ось чому апостол Павло наголошує, що Бог, який оголосив свою таємницю, вимагає від нас "послуху у вірі", - зауважив Папа і процитував слова догматичної конституції II Ватиканського Собору, які говорять про необхідність свідоцтва повної участі інтелекту і волі у відношенні з Богом. Саме такий підхід призведе до фундаментальних змін у сприйнятті реальності і менталітету, тому що Бог привертає до себе, стає Тим, "хто підтримує життя", "скелею, на якій можна знайти стабільність".

Святіший Отець зауважив, що саме Адвент є часом, коли можна особливим чином відчути і дізнатися "план любові" Бога особисто до нас, але, перш за все, нагадати собі що Він існує в нашому житті. "Бог вимагає, щоб ми стали символом його дії в світі. Завдяки нашій вірі, нашій надії, нашій любові, Він хоче знову і знову світити своїм світлом вночі ", - додав Бенедикт XVI.

За матеріалами http://be.radiovaticana.va