//

Глава УГКЦ висловив співчуття вірним у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії з приводу смерті Владики Михайла Гринчишина

«Життєвий шлях Владики Михайла був сповнений великої смиренності, жертовного служіння та повної самовіддачі у праці для прослави Господа нашого Ісуса Христа й добра УГКЦ. Його вибір завжди був на користь Бога: вступ до монастиря отців редемптористів, отримання священичих свячень, ревне душпастирювання в Нью-Йорку, Вінніпезі та Саскатуні, захист докторату в Папському східному інституті, викладацька діяльність у семінаріях Канади тощо», - йдеться у листі-співчутті Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, з приводу смерті Владики Михайла Гринчишина, Апостольського екзарха для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії, яке адресоване Владиці Борису Гудзяку.

 

Глава Церкви особливо відзначає у листі діяльність Владики Михайла на посаді постулятора беатифікаційного процесу Митрополита Андрея, що «стало його життєвим завданням». «Він доклав неймовірних зусиль, щоб «воскресити» ім’я мого славного попередника, яке було сплюндроване комуністичним режимом», - зазначає Предстоятель УГКЦ. Крім цього, за словами Блаженнішого Святослава, завдяки ревній праці покійного УГКЦ творила спільноту вірних Христовим заповідям у Франції, країнах Бенілюксу та Шейцарії.

 

«Для усіх нас постать Владики Михайла є прикладом для утвердження в життєдайності Євангелія. Уся наша Церква в молитві до Господа просить, щоб Він прийняв його у своїй небесній обителі, де «всі святі і праведні спочивають», та сотворив новопреставленому Преосвященному Владиці Михайлу вічную пам'ять», - йдеться наприкінці листа.

 

Департамент інформації УГКЦ

 

Додаток:

 

«Одинока ж ціль моєї праці − вічне спасіння моїх вірних».
Заповіт слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького),
переданий Святішому Отцеві Пію XI

 

Преосвященному Владиці
Борисові (Ґудзяку)

 

Преосвященний Владико,
всесвітліші та всечесніші отці, преподобні брати й сестри і миряни
нашої Церкви у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії

 

До мене надійшла сумна звістка про те, що Преосвященний Владика Михайло (Гринчишин) упокоївся в Бозі. Від себе та від усіх членів Синоду Української Греко-Католицької Церкви передаю Вам щирі співчуття та слово розради.

Коли ми поглянемо на життєвий шлях покійного єпископа, то відразу побачимо, що він був сповнений великої смиренності, жертовного служіння та повної самовіддачі у праці для прослави Господа нашого Ісуса Христа й добра Української Греко-Католицької Церкви. Його вибір завжди був на користь Бога: вступ до монастиря отців редемптористів, отримання священичих свячень, ревне душпастирювання в Нью-Йорку, Вінніпезі та Саскатуні, захист докторату в Папському східному інституті, викладацька діяльність у семінаріях Канади тощо.

Завдання, яке ставив перед собою Владика на посаді постулятора беатифікаційного процесу Митрополита Андрея, стало його життєвим завданням. Він доклав неймовірних зусиль, щоб «воскресити» ім’я мого славного попередника, яке було сплюндроване комуністичним режимом.

Завдяки Божому благословенню та ревній праці покійного наша Церква творила спільноту вірних Христовим заповідям у Франції, країнах Бенілюксу та Шейцарії. Для них Преосвященний став добрим духовним батьком, який поклав душу свою за своїх овець. (Ів. 10, 11). Для усіх нас постать Владики Михайла (Гринчишина) є прикладом для утвердження в життєдайності Євангелія. Слово Господа, що впало на добрий ґрунт, принесло щедрі плоди, які залишаться для прийдешніх поколінь.

Дякуючи сьогодні Господеві за дар життя і служіння Преосвященного Владики Михайла для нашої Церкви і українського народу, ми можемо із певністю сказати про нього словами апостола Павла: «Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. Наостанку мені призначається вінок праведності…» (2 Тим. 4, 7-8).

Уся наша Церква в молитві до Господа просить, щоб Він прийняв його у своїй небесній обителі, де «всі святі і праведні спочивають», та сотворив новопреставленому Преосвященному Владиці Михайлу вічную пам'ять.

+ СВЯТОСЛАВ