Сучасна Церква не може бути лише з тими людьми, що ідентифікують себе з Церквою. Вона мусить бути відкритою для тих, хто шукає, щоб запросити людей зовні та створити для них простір, – вважає о. д-р Томаш Галік. 17 вересня всесвітньовідомий філософ та богослов прочитав в УКУ відкриту лекцію на тему «Духовність у наш час».

Деякі філософи кажуть, що Церква все ще на початку своєї історії, інші – що вона помирає. На думку богослова, сьогодні у Європі, зокрема у Західній, панує «полуднева депресія», коли люди втомлені. «Ми повинні готувати інший період. Зараз настав час слухати, працювати зсередини і очікувати на реакцію, – стверджує богослов. – Справжня дія походить з серця. Спробуйте зануритися в тишу і зрозумієте, що Бог – це глибина. Ніхто не бачив власного обличчя, лише у дзеркалі, так само Бога можна побачити у дзеркалі, тобто у нашому ближньому, у стосунках з іншими, у вимірі повсякденного життя».

Якщо до цього часу, відбувалось встановлення структури і доктрини Церкви, то тепер, на думку богослова,  християни повинні готуватися до наступного періоду глибших пошуків: «Як це робити? – провокувати питанням, зрозуміти, що кожна ситуація у Церкві – це виклик і водночас нагода. Віра дає нам сили побачити дійсність такою як вона є, без віри ми б не могли прийняти повноту дійсності».

О. д-р Томаш Галік вважає, що віра передбачає діалогічне ставлення до життя, натомість атеїзм – монологічне. «Атеїсти, фундаменталісти, релігійні фанатики не можуть витримати Божого мовчання. А віра вимагає моменту тиші. Віра – це шлях, а не просто зібрання відповідей. Нас запрошено іти дорогою правди, яка є дуже драматичною, повною пригод», – зазначив отець.

Довідка.

Монсеньйор д-р габ. Томаш Галік (Tomáš Halík) – чеський філософ, священик і дисидент, лауреат престижної премії за найкращу богословську книгу Європи (2010 р.).

Народився у Празі 1948 року. Вивчав соціологію та філософію у Карловому Університеті. 1972 року отримав ступінь доктора філософії (PhD), 1989 року – ліценціат з богослов’я у Папському Латеранському Університеті в Римі. Захистив габілітаційну працю з соціології у Карловому Університеті та отримав ступінь габілітованого доктора богослов’я у Вроцлаві 1992 року. Рукоположений в сан священства в період церковного підпілля, Томаш Галік був помічником кардинала Францішека Томашека. Активно працював у підпіллі, підтримуючи зв’язки не лише з церковними діячами, а й із чеською інтелігенцією: майбутнім президентом Чеської Республіки Вацлавом Гавелом, богословами Йозефом Зверіною, Ото Мадром та іншими дисидентами. У 1990-х роках був одним із зовнішніх радників президента Вацлава Гавела. 1998 року чеські газети цитували Гавела, називаючи Томаша Галіка одним із його потенційних наступників. Втім, Галік відмовився від безпосередньої участі у політичному житті, надавши перевагу священичому служінню та інтелектуальній праці.

1992 року Іван Павло ІІ призначив Томаша Галіка радником Папської ради у справах діалогу з невіруючими, а 2009 року Бенедикт XVI надав йому титул монсеньйора – почесного прелата Його Святості.

Сьогодні Томаш Галік широко залучений до публічних дискусій стосовно ролі релігії у сучасному світі, міжкультурного та міжрелігійного діалогу, питань європейської ідентичності та цінностей. 2010 року Католицький книжковий клуб США назвав його твір «Терпеливість із Богом» («Vzdáleným nablízku: vášeň a trpělivost v setkání víry s nevírou») книгою місяця. Того ж року вона отримала приз як найкраща богословська книга Європи. Цьогоріч книгу «Терпеливість із Богом» (вид-во “Свічадо”) презентують в українському перекладі на Форумі видавців у Львові.

Прес-служба УКУ