Тропар та кондак

Тропар, глас 2: Пам'ять праведного з похвалами, і тобі вистачає свідчення Господнє, предтече, бо ти показався воістину і від пророків чесніший, бо у струях сподобився хрестити Проповіданого. Тому за істину пострадав ти, радуючися, благовістив ти і тим, що в аді, Бога, явленого в тілі, що взяв гріх світу і подає нам велику милість.

Слава: Кондак, глас 5: Предтечі славне усікновення було якось божественним задумом, щоб і тим, що в аді, проповів Спасове пришестя. Нехай, отже, ридає Іродія, що випросила беззаконне вбивство, бо возлюбила не закон божий, ні живий вік, але — лукавий і дочасний.

І нині: Богородичний, глас 5: Радуйся, двері Господні непроходимі, радуйся, стіно і покрове тих, що прибігають до тебе, радуйся, пристане, бурями не навіщувана і подружжям незаймана, що родила плоттю Творця твого і Бога. Молитись не переставай за тих, що оспівують і поклоня­ються різдву твоєму.

Діяння святих апостолів 13, 25-33

В тих днях, сповнивши свій шлях, Іван мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте; он іде за мною той, якому я не гідний розв'язати взуття його. Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане слово цього спасіння. Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали Його, і засудивши Його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. І не знайшовши в Ньому ніякої смертельної вини, вимагали у Пилата вбити Його. А коли виконали все, що було написано про Нього, зняли Його з хреста і поклали до гробу Та Бог воскресив Його з мертвих, і Він багато днів являвся тим, що прийшли з Ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер є Його свідками перед народом. І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була дана батькам нашим. Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса.

Євангеліє від Марка 6, 14-30

В той час почув Ірод цар слухи про Ісуса Христа, бо явне стало ім'я Його, і сказав, що Іван Хреститель встав із мертвих, і тим-то сили діються через нього. Інші го ворили, що то Ілія, а інші казали, що то пророк є або як один з пророків. Почувши ж, Ірод сказав, — це Іван, якому я відтяв голову, він встав з мертвих. Той бо Ірод, пославши, схопив Івана і зв'язав у в'язниці задля Іродіяди, жінки Фи-липа, брата свого, тому що оженився з нею. Бо Іван говорив Іродові: Не годиться тобі мати жінку Филипа, брата твого. Іродіяда же гнівалася на нього і хотіла його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Івана, знаючи його як чоловіка праведного і святого, і беріг його; і слухавши його, багато чинив, а слухав його залюбки. І як настав пригожий день, коли Ірод на свої уродини справляв вечерю своїм князям і тисячникам та старшим галилейським, і як увійшла дочка тієї Іродіяди і танцювала, і угодила Іродові й возлежащим з ним, сказав цар дівчині: Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі, хоч би й половину мого царства. Вона ж, вийшовши, сказала матері своїй: Чого просити? А ця сказала: Голову Івана Хрестителя. І зараз, ввійшовши з поспіхом до царя, просила, кажучи: Хочу, щоб ти негайно дав мені на блюді голову Івана Хрестителя. І прескорбний був цар, та ради клятви і задля возлежащих з ним не хотів їй відмовити. І зараз післав цар прибічника і звелів принести голову його. А він пішов і усікнув його в в'язниці. І приніс голову його на блюді і дав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй. А ученики його, почувши, прийшли і взяли тіло його й положили його у гробі. І зібрались апостоли до Ісуса і сповістили Йому все, що робили і чого навчали.

Проповідь

«Величаємо тебе, Христителю Спасів, Іване,

і спогадуємо твоєї святої голови усікновення»

(Величання свята)

Слава Ісусу Христу! Дня 11 вересня, свята Христова Церква врочисто і молитовно кличе до своїх вірних: «Прославмо посередника між Законом і Благодаттю! Бо він нам покаяння проповідував і, відважно та явно докоривши Іродові, голову свою віддав на усікновення. Тож нині, перебуваючи з ангелами, молиться Христу, щоб ми спаслися». «Вшануймо піснями пророка, що появився нам з неплідного лона і засяяв промінним світильником для вселенної – Христового Христителя та переможного мученика, Івана Предтечу, який молиться Господеві, щоб Він помилував душі наші» (сідальний на Утрені).

Святий Іван Хреститель, син Захарії і Єлисавети, вихований у пустині, покликаний Богом, проповідував і христив людей на Йордані. Сподобився тої ласки, що охристив Божого Сина. Після Хрещення Ісуса Христа святий Іван Хреститель проповідував дальше, закликаючи до покаяння, і грозив Божим гнівом тим, хто не принесе гідного покаяння. Чутка про нього рознеслася по всій околиці. Багато вірили, що він – Месія, інші говорили, що він Ілля, який повернувся на землю.

Коли, Ісус Христос, після сорокаденного посту, вийшов на проповідь, святий Іван Хреститель не переставав свідчити, що Спаситель вже є серед вибраного народу. Слухаючи це, старшина юдейська посилає до святого Івана Хреститель післанців, довідатися, хто він є. І він дає таку відповідь. Читаємо Святе Письмо (від Іван 1.19-33): «Ось Іванове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму євреїв та левітів спитати його: «Хто ти? А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я – не Христос». То вони спитали його: «Що ж – Ілля ти?» – «Ні», – мовив він. «Пророк ти?» – «Ні» – відказав він. Тоді вони йому: «То хто ж ти такий – щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?» Промовив: «Я – голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, – як ото пророк Ісая сказав». Були ж посланці з фарисеїв. Отож, спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо ти Хрестиш, коли ти ні Христос, ані Ілля, ані пророк?» Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрещу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте; він наступить після мене, а я йому не гідний розв’язати й ремінця сандалі». Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Іван Хрестив.

Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає». Це той, що про нього повідався: За мною наступить муж, Сущий передо мною, був бо раніш за мене. І не знав я його. Та я на те прийшов, водою Христивши, щоб Ізраїлеві об’явлений був «він». І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому І я бачив і засвідчив; Він – Син Божий, який буде Христити Вас Святим Духом».

Так оповідає нам Святе Євангеліє про свідоцтво, яке святий Іван Предтеча дав Ісусові вже після Його Хрещення. І навчав він аж до тої хвилини, поки злоба людська не вкинула його до темниці. Ось як це сталося: «Тодішній правитель Ірод Антипа, син Ірода Великого, мав брата що звався Филип. Той Филип мав жінку Іродіяду. Ірод Антипа оженився з дочкою короля Арети, але не жив з нею, а прогнавши свою жінку, жив на віру з Іродіядою, жінкою свого брата Филипа. Євреї нарікали на те, но ніхто не смів явно виступити, бо боялися гніву Ірода. Та не злякався його святий Іван Предтеча. «Іван же казав Іродові: «Не личить тобі мати жінку брата». Іродіяда ж лютилася на нього й убити його бажала, та не могла, бо Ірод боявся Івана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче» (Мк. 6.17-20).

Перебуваючи у в’язниці, святий Іван Хреститель не замовк, він навчав всіх, хто приходив до нього, а особливо своїх учнів. І коли ширилася слава про Ісуса, що Він навчає, оздоровляє хворих, очищає прокажених, робить чуда, учні святого Івана Хрестителя не могли з тим змиритися, що їх учитель тільки Предтеча Спасителя, бо вважали його за Месію. Святий Іван Хреститель, щоби переконати їх, висилає двох своїх учнів до Ісуса. Коли вони відходили Ісус Христос дав свідчення про нього: «Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Івана Хрестителя» (Мт. 11.11).

Тим часом Іродіяда, лиш чекала нагоди, щоби помститися святому Іванові Хрестителю. І нагода така прийшла. «Настав сприятливий день, коли то Ірод на день своїх народин споряджав бенкет… увійшла дочка тієї  Іродіяди, танцювала й догодила Іродові та гостям. Цар сказав дівчині: «Проси в мене, чого бажаєш, – я дам тобі!» Ще й присягнув їй: «Чого б ти тільки в мене просила, – дам тобі, хоч би й половину мого царства». Вийшла вона та й до своєї матері каже: «Чого маю просити?» Вона ж відповіла: «Голову Івана Хрестителя!» І негайно, увійшовши притьмом до царя, попросила дівчина: «Хочу, щоб ти мені дав зараз же на полумиску голову Івана Хрестителя». Вельми засмутився цар, та ради присяги та з огляду на гостей не хотів їй відмовити. Тож послав цар відразу прибічника, наказавши йому принести голову Івана. Пішов той, стяв його у в’язниці, приніс його голову на полумиску й подав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй» (Мк. 8.21-28).

«До якого злочину доводить грішна пристрасть, – говорить святий Амвросій, – а саме пристрасть грішної любові. Голова найбільшого з народжених жінками стає заплатою безстидної танцівниці і забавкою плюгавої негідниці, а святий Іван стає через свою мученицьку смерть жертвою, принесеною за правду і чистоту. Горе тим, котрі піддалися цій скверній пристрасті. Бо вона заведе їх до того, що вони не лише втратять світло віри, але і розум і чекає їх вічна погибель, яку отримали Ірод, безстидна Іродіяда і їх пропаща дочка».

А кара Божа не дала себе довго чекати. Ірод і Іродіяда втратили все і були вигнані на чужину (нинішню Францію), де в недостатках і в неволі загинули обоє. А дочка Іродіяди Соломія, як оповідає передання, одного разу йшла через замерзлу річку, лід проломився і вона по шию пірнула під воду. Крига стиснула їй шию так, що відтяла голову, а тіло поплило. На льоду лишилася голова Соломії, так, як колись голова святого Івана на полумиску лежала перед нею. Дивні діла твої Господи.

На завершення можемо сказати, що святий Іван Хреститель, стоїть на захисті святості і єдності подружжя. Він стоїть на захисті Божої заповіді «Не чини перелюбу». За це святий Іван Хреститель віддає своє покутницьке життя.

Сьогоднішнє свято кличе нас поглянути на своє життя і, поглянувши на нього, сказати: «Я перебуватиму у святості і непорочності. Тобі це, Господи» прирікаю, щоби бути в єдності у подружжі і святості та чистоті подружжя. Амінь. Богу слава навіки.

о. Василь Дубецький

"Сівач", вересень 2011

Для створення сторінки використано такі видання:
Календар "Місіонаря" 2003. - Львів: Місіонар, 2003;
Збірник проповідей "Сівач".
А також ікону Усікновення чесної голови святого Івана Христителя.

Джерело: www.ugcc.org.ua