Будівництво папського палацу в Кастель Гандольфо розпочату 1628 року за розпорядженням папи Урбана VIII. Сьогодні всі таємниці й закапелки цього місця знає Саверіо Петрілло, директор папської резиденції, який працює там уже 50 років.

Папська резиденція в Кастель Гандольфо – це комплекс із трьох старовинних будівель, архітектурних пам’яток, які «поступово об’єднувалися, створюючи літню резиденцію Святішого Отця», – каже Саверіо Петрілло. Сьогодні вілла і сади, які її оточують, займають 55 га, що на 11 га більше, ніж територія самого Ватикану.

Петрілло пояснює, що Кастель Гандольфо слугує місцем папського відпочинку починаючи з XVII ст., коли папа Урбан VIII продовжував там свої візити, розпочаті ще відтоді як він був кардиналом. П’ятнадцятеро з-поміж останніх 31 пап також використовували його як свою літню резиденцію. Одним Єпископам Рима вона була не до смаку. Інші – як Пій ІХ та Пій ХІ – не покидали Ватикану з огляду на політичні умови, що панували в Італії за їхніх понтифікатів.

У давнину в Кастель Гандольфо знаходилася особиста вілла римського кесаря Доміціана. Його резиденція займала поверхню площею майже 13 кв. км., а на її околиці було збудовано амфітеатр. «То був скоріше малий амфітеатр, який міг умістити близько 400 глядачів, тобто кесаря і його найближчих приятелів», – розповідає Саверіо Петрілло.

Папа Пій ХІ звелів увінчати віллу хрестом, аби він «нагадував про тріумф хреста над його переслідувачами», – пояснює Петрілло. «Доміціан був жорстоким переслідувачем християн, і папа хотів, щоби хрест отаким чином затріумфував». Мури папської літньої резиденції оповідають драматичні події з історії. «Коли війська союзників висадилися в Анціо, Святіший Отець відкрив свою резиденцію для близько 10 тис. осіб, які тут знайшли притулок», – розповідає Петрілло. «Мало хто пам’ятає про те, що в той період у папській резиденції народилося 50 дітей. Всі вони прийшли на світ у папському покої, перетвореному на пологову залу».

За понтифікату Івана Павла ІІ літня резиденція стала чимось більшим, ніж місцем короткого відпочинку папи: то була сповнена життя оаза зустрічей з вірними, наукових симпозіумів і творчої праці.

Сади поділено на три частини: в одній розбито квіткові композиції, натхнені мистецтвом римських базилік, у другій – дзеркальні лабіринти. «Лабіринти символізують пошук знання людиною», – пояснює Саверіо Петрілло. Третя частина садів – то цитрусові дерева, оточені кипрами.

На терені папської резиденції також розташувалося невелике господарство, продукти з якого йдуть на стіл Святішого Отця. «Ми тримаємо тут корів і курей, є в нас городина, оливкові дерева, з яких виробляємо олію», – каже Джузеппе Беллападрона, директор господарства. Вигодовування живності в Кастель Гандольфо відбувається за екологічними приписами, про що особисто постарався Бенедикт XVI.

Джерело: CREDO