З 23 по 29 липня у с. Розлуч , Турківського району, Львівської області  відбувся християнський табір для дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей складних життєвих обставин, які навчаються у  загальноосвітніх школах  м. Львова.

«Дорога до Бога» - саме таку назву отримав цей  захід, адже основною його темою були 7 святих таїнств, а метою – донести їх важливість до маленьких християн.

Табір був організований Центром  Опіки Сиріт Львівської Архиєпархії УГКЦ  спільно із відділом у справах дітей Львівської міської ради. Команда для проведення заходу складалася із двох отців-капеланів, чотирьох волонтерів та двох представників відділу у справах дітей.

6 днів в оздоровчо-лікувальному комплексі «Джерела Карпат» пролетіли як один як для дітей, так і для організаторів табору.

Особливим, трохи ускладнюючим і водночас дуже зацікавлюючим моментом було те, що всі були незнайомі один з одним.

Тому основними завданнями  зі сторони людей, відповідальних за цікаве і корисне перебування дітей у таборі було знайти в першу чергу підхід, як до колективу, так і до кожного зокрема, сформувати одну дружню міцну команду, навчити дітей співпрацювати між собою, допомагати один одному, ставитися до інших з розумінням і повагою. Бо саме  такі речі роблять людей ближчими до Бога. Доносили розуміння цього всього до дітей за допомогою повчальних бесід, особистих розмов, ігор, організації спільних виїздів, спортивних змагань та спільного відпочинку. Це все старалися робити з любов’ю та терпінням.

Кожного дня учасники табору мали спільну Божественну літургію, на якій мали можливість приступити до таїнства сповіді та євхаристії. Для кращого розуміння дітьми особливостей та основних моментів літургії отці присвятили цьому одну із гутірок, на якій розтлумачили та практично показали все, що робиться під час Служби Божої, для чого   і яке це має значення для християнина.

В перший день перебування у таборі майже ніхто із дітей не насмілився піти до сповіді, вони не розуміли значення цього таїнства для людської душі і не знали, що воно собою являє. Тому дуже сильно тішило серце те, що до останнього дня всі діти приступили до святих таїнств покаяння та євхаристії.

  Майже кожного дня діти мали коротку катехизацію, під час якої отці розповідали їм про святі таїнства. Вони проводились у форматі повчальної розмови з дітьми, наповненої цікавими історіями, прикладами з життя інших людей, іграми та завданнями, тобто були доступними для дитячого сприйняття.

Вся почута дітьми інформація обов’язково закріплювалася великими тематичними іграми, подібними до квесту, в яких були найрізноманітніші завдання, під час яких діти  пізнавали один одного, фантазували, бігали, думали, готували собі костюми, малювали, веселились і навчались. Це згуртувало дітей і розвинуло їхній командний дух.

Протягом усього часу між дітьми та організаторами діяла гра «Таємний друг». Кожен мав свого таємного друга, який робив йому подарунки і писав листи так, щоб адресат не здогадався, хто це робить. Це дуже цікаво і захопливо, тому що як приємно робити подарунки, так само солодко і їх отримувати. А ще й така інтрига: «Хто ж чий таємний друг?»

По вечорах організовувались тематичні вечірки: бал-маскарад, українська гопацулька та смайл-паті, до яких діти готували собі костюми, маски, атрибути по темі і розмальовували обличчя. А інші вечори проводились біля ватри, з іграми та врученнями листів від таємних друзів.

Майже кожного дня проводились спортивні змагання з волейболу, футболу та флорболу. З останнього виду спорту навіть провели чемпіонат, оскільки він викликав у дітей найбільше позитивних вражень. Брали участь всі діти, грали у командах по двоє. Це нескладна і дуже захоплива гра, в яку цікаво грати і малим, і дорослим. Багато емоцій і яскравих  фото цьому доказ.

Оскільки табір розташований у гірській місцевості, повній красивими пейзажами, були організовані виїзди із території табору. Діти мали похід до Спаського каменю, який розташований на одній із гір в с. Спас. Щоб до нього добратися, прийшлося переходити через гірську річку і годину підніматися в гору через ліс. Після спуску діти мали  пікнік на березі річки, купалися і відпочивали.

 Цей похід був також і дуже вдалим виховним моментом, оскільки дорога була складною, і всі, як могли,  допомагали один одному переходити через річку із сильною течією, підніматися  і спускатися по крутих, інколи слизьких схилах. Поодинці таку дорогу подолати було б набагато важче.

Також  діти мали екскурсію на  Гідроелектростанцію, яка розташована неподалік від комплексу, і похід на так звану Лису гору, на якій дехто засмагав, хтось грав у футбол, а хтось у волейбол.

Дуже приємно  було в останній день табору дивитися на цих дружніх і задоволених дітей, особливо, згадуючи перші дні, коли ще ніхто нікого не знав і не вмів розуміти.

Зранку останнього дня кожна дитина отримала грамоту за участь у таборі з особливою відзнакою за якусь із хороших рис своєї поведінки, відзначили також переможців чемпіонату з флорболу, всім подарували футболки із логотипом ЦОС, цікаву християнську літературу і велике дякую.

На момент, коли прийшлося збирати речі додому, ніхто ще не хотів  покидати це місце, ні діти, ні організатори. Всі лишень звикли і здружилися, а вже потрібно їхати. Прощалися зі сльозами на очах і з великим мішком гарних вражень за плечима.

Повідомила Іра Дацків, ЦОС

Джерело: www.ugcc.lviv.ua