//

Чим заповнити релігійну порожнечу в Монголії?

Християнство, яке швидко розвивається у Монголії, сприймається в цій країні як загроза для традиційного ламаїстичного буддизму і починає ділити місцеве суспільство. Про це розповідає французьке агентство AFP у великій статті «Розвиток християнства ділить монголів».

 


З огляду на стан економіки у Монголії спостерігається небувале зростання. У країні видобувають вугілля, мідь і золото, а за останній час вчетверо збільшився наплив іноземного капіталу: 5 млрд. доларів на 2,8 млн. мешканців. Однак ці гроші майже не доходять до найбідніших мешканців.

 


Картину суспільства описує еколог Кірк Олсон, який прожив у Монголії 12 років: «Економічно ця країна є дуже різношерстою. Тут є багачі, які винаймають на ніч аеропорт для того, щоб влаштувати там автомобільні перегони, а одночасно поруч кочують 6-річні діти вулиці. Тому на вулиці видно, як на долоні, всі верстви цього суспільства».
Відомий місцевий політичний коментатор Баабар також зауважує, що цю економічну поляризацію супроводжує «порожнеча»: «Люди відчувають її і навертаються до якої-небудь віри». Хоча 90% населення є буддистами, однак буддизм не є релігією, яка могла би відповісти на нові проблеми, які появляються в країні.

 


Цю порожнечу намагаються заповнити мормони. Американський мормонський місіонер Вільям Кларк повідомив, що за останні 20 років діяльності в Монголії Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів здобула біля 10 тисяч визнавців, для яких організовують різноманітні стипендії, в тому числі дворічне перебування закордоном. Тому для них характерна ситуація «вивернутих ролей»: місіонери зі Сходу їздять навертати людей на Захід.

 


Протестантський пастор Пюревдорж Джамсран розповідає про різноманітні труднощі, з якими він зустрічається в організації заснованого ним теологічного колегіуму: «Влада і провідники буддизму почувають себе загроженими через наш зріст і динамізм, тому вони прагнуть оживити буддизм як державну релігію, але це відбувається за рахунок обмеження діяльності «закордонних релігій». На його думку, це не релігійний фанатизм, а цільова політична діяльність, ціллю якої є неприйняття християнства як сталого елементу місцевого суспільства.

 


3,4% жителів країни визнають себе християнами. Вже 10 років Монголія є апостольською префектурою з католицького пункту бачення. Ще у 1922 році тут була створена місія „sui iuris” Внутрішньої Монголії, а через два роки її перейменували у місію Ургі. У 1924 році у країні почались переслідування промосковських комуністів, тому місію довелося закрити.

 


Відновлення Церкви стало можливим лише на початку 90-х років ХХ століття, коли в Монголії розпочались демократичні зміни. У 1991 році Іван Павло ІІ повторно створив місію „sui iuris” під назвою Ургі-Улан Батор. 30 квітня 2002 році Святіший Отець підвищив місію до рангу апостольської префектури під проводом єпископа Паділла. Префектура обіймає всю територію країни, там понад 700 вірних, які громадяться у 4-ох парафіях.

 

За матеріалами: wiara.pl