Слово владики Ігоря з нагоди посвячення пам’ятника блаженному Івану Павлу II

Всечесні отці,

Вельмишановні доброчинці та представники влади,

Достойні учасника дійства,

вважаю за необхідне промовити кілька слів за нагоди посвячення та відкриття пам’ятника в честь блаженного Івана-Павла II. Ця, велика особа святої Церкви, багато добра зробила не тільки для Ватикану та Риму, але для усього світу і нашої України зокрема. І тут не йдеться про зріст матеріальних благ, лише ходить про духовне добро для усього людства. Всюди, куди б не прибував цей Велетень Церкви, з великим достоїнством відносився до кожного народу й по можливості, до кожної особи зокрема. Вмів шанувати людей, любити їх, заохочував чинити добро та з любові вказував не необхідність зміни духовного життя на краще, а разом з тим і впливав на піднесення матеріального добробуту. Він бажав, щоб усі люди жили в достатку, щоб в Африці не помирали люди від голоду та спраги, щоб не провадилися у світі війни чи терористичні акти. Гостро виступав проти усякого зла, несправедливості та насильства! Блаженний чоловік закликав наш народ, щоб усувати матеріальне та духовне зло. Це – мужній, безстрашний, далекоглядний, блаженний Муж святої Церкви! Він керувався  словами автора псалмів: «Надійсь на Господа, будь мужній; нехай буде відважне твоє серце…» (Пс. 27,14). Мабуть, завдяки його молитві, довірі до Бога, багато що сприяло розвалу комуністичної системи у світі, особливо, Радянського союзу. Наша Україна більше стала відома світовій громадськості після її відвідин згаданим Блаженним в 2001 році. Гарні та повчальні слова промовляв цей Праведник до провідників держави, вченої еліти та мирного населення України, щоб довіряли Богові в усесторонньому гідному розвитку нашої країни. Мабуть, до цього часу, мало хто звертає увагу на мудрі слова світлої пам’яті блаженного Архієрея. Святець не будував собі матеріального пам’ятника (пор. 1Сам. 15,12; 2Сам. 18,18), але підняв нерукотворний пам’ятник духа. Це - особа, що була цілковито віддана в руки всемогутнього Бога, яка довершила чудові духовні діла у світі!

Кардинал Станіслав Дзівіш, із Кракова, який пробув біля Івана-Павла біля 40 років, спочатку Кракові, а потім в Римі, написав книжку під назвою «Świadectwo» (2007), в якій згадує про зустріч тодішнього Папи  у в’язниці із Мегметом Алі Агджою, який стріляв у нього. Коли Блаженний увійшов до в’язниці, де перебував осуджений Алі, той запитав Отця: «Чому ти живеш?» (С. Дзівіш «Świadectwo» розд. 20, стр. 123). Бо був професійно підготовленим вбивцею, стріляв мітко і дивувався тому, що Іван-ПавлоII живий. Агджа дивувався, що існують сили, які переростають його вміння та спритність (див. там же). Святіший Отець був певний того, що його життя зберегла Мати Божа, яку він любив та довірив своє життя. Ступив до в’язниці з метою розкаяння професійного вбивці, блаженний Архієрей, увійшовши до в’язниці, сказав Агджі, що вони зустрічаються як люди, а ще більше як брати. Ніколи не почув блаженний Іван-Павло II-гий слів розкаяння, не промовив вбивця: «Прости». Ось така незбагненна для нас історія.

Сьогодні ми посвятили пам’ятник блаженному Івану-Павлу, який постійно промовлятиме до людства про необхідність прощення та любові до Бога та ближніх. благословитиме усіх!  Цей великий, блаженної пам’яті Святіший Отець, служить для нас зразком великої любові до ближніх, до святої Церкви, а найбільше до Господа Бога та пресвятої Богородиці. Дякуємо людям-добродіям, які вкладали свої кошти на спорудження цього знаменного знаку! Велика подяка скульптору та виконавцям цього пам’ятника! Дякую місцевій владі та священикам, зокрема отцю Петру Салагубу, які підтримували цю чудову ініціативу! Хай Господь усі благословить силою духу та щедрими дарами на багато років життя! 

+ Ігор

Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

3 липня 2012 р.Б. смт. Брюховичі

Джерело: www.ugcc.lviv.ua