27 червня Українська греко-католицька церква разом із іншими традиційними християнськими церквами згадує Всіх Святих. (У всіх ця дата припадає десь на кінець червня.)

Всіх Святих — досить нове і цікаве свято. Так, у греко-католиків його започаткував Патріарх Йосип Сліпий — з метою вшанування численної плеяди мучеників і праведників українського народу, які постраждали за віру на початку ХХ століття. Власне, про це говоримо з керівником Постуляційного центру беатифікації та канонізації святих УГКЦ отцем Романом ЛАГІШЕМ.

— Не дивлячись на те, що це свято досить нове, воно стає дедалі, якщо можна так сказати, популярнішим.

— Було запроваджене в діаспорі. Синод УГКЦ підтримав ініціативу Патріарха Йосипа, адже за віру в умовах тоталітарного режиму на початку минулого століття постраждали тисячі людей.

— А коли його перенесли в Україну?

— На початку 1990-х років.

Нині йдеться не лише про те, що ми як наступні покоління маємо обов’язок вшановувати цих мучеників і праведників за віру — вони прокладали шлях до нашої Незалежності, а й про те, що в часи перехідні, в які живемо, їхні життя свідчать про справжні цінності. До речі, це не тільки десятки тих, чиї геройські чесноти є відомими і беззаперечно доведеними згідно з церковними канонами і процеси над якими зараз офіційно тривають. Згадуємо й тих, які чекають свого місця на вівтарі Церкви. А ще є багато таких, яких узагалі не знаємо: вони залишилася за мерзлотою сибірського ГУЛАГу.

Важливо, що тоді духовні діячі відігравали не лише релігійну роль, а й політичну, соціальну та культурну. Приміром, Августин Волошин. Одружений священик. Високоосвічений (у його «арсеналі» два докторати). Розуміючи весь трагізм своєї нації, згодився стати президентом Закарпатської України. Це фанатичне рішення! Він цілковито був свідомий того, що з таким чоловіком і батьком його сім’я не має майбутнього. (Вони всі були знищені.)

Очевидно, щоби йти на такі кроки, треба було мати особливу Божу ласку і силу. Візьмімо 25-річну мирянку Марію Шведу, успішну студентку Львівського університету. Вона зважилася приносити необхідні речі (фелони для священиків...) на таємні літургії і за це поплатилася життям уже наприкінці 80-х. Напевно, складно уявити, що тоді ще існували переслідування, однак вони були. Подібних прикладів багато.

— Один із найяскравіших — Патріарх Йосип Сліпий, 120-річчя з дня народження якого цьогоріч відзначаємо.

— Власне, 18 років сибірської каторги лишень за те, що він не хотів стати митрополитом Московським, змінивши ГУЛАГ на митрополичий престол! Унікальність цих Велетнів духу ще в тому, що, перебуваючи за тисячі кілометрів від своїх вірних, вони дивовижними способами передавали їм послання. В них ішлося про те, як українцям жити в умовах кризи релігійних почуттів, культурного і загалом національного життя. Ба більше. Навіть конкретні вказівки, де і як декотрим переховуватися.

Варто згадати й митрополита Львівського Володимира Стернюка, який, між іншим, виводив УГКЦ з підпілля. Ось один із штрихів до його діяльності. До невеликої однокімнатної комунальної квартири, де той мешкав, ще з 8 години стояла черга. І вона не зменшувалася до 20-ї — людей все прибувало. Вони приходили до владики у найрізноманітніших справах.

Тому ми можемо сміливо стверджувати, що в той час такі постаті виконували надзвичайно важливу роль — провідників нації в усіх напрямках її життя. І через них релігія стала об’єднавчим чинником для українців — вони об’єднувалися навколо Бога і української держави. До речі, це стосується не тільки греко-католиків. Наприклад, православний митрополит Василь Липківський не пішов на співпрацю з офіційними державними органами НКВД, через що відбував заслання.

Тобто кожен, хто не йшов на співпрацю з тим тоталітарним режимом, не міг розраховувати на публічне життя, тим більше — життя церковнослужителя.

Я розпочинав нашу розмову з того, що дане свято стає дедалі популярнішим. Гадаю, це зумовлено тим, що серед наших сучасників авторитетів — обмаль. А людям, у які б часи ті не жили, авторитети потрібні. Бо ніколи не зникне голод людського серця за добром, любов’ю, справжністю і справедливістю. Крім того, праведники, яких згадували, і ті, про яких не говорили, не жили в ранньохристиянський період чи в Середньовіччя, до яких, ми, здавалося, не досягаємо, а півстоліття тому або й того менше, і з ними ми так чи інакше пов’язані. Коли розказуємо про це школярам, то згадуємо, приміром, що той чи інший святий ходив тією ж вулицею, що й вони, до школи. Святі не сходять з неба, вони жили і живуть поміж нас. До речі, слово «святий» у перекладі з грецької означає «інший». І справді, коли ти відкриваєшся на Бога, то здатен стати іншим.

— До речі, коли врешті митрополита Андрія Шептицького буде проголошено блаженним? (Процес триває з кінця 50-х.)

— Віримо, що в найближчому часі. В своїх інтерв’ю співробітник Постуляційного центру беатифікації та канонізації святих Української греко-католицької церкви отець Роман Тереховський часто розповідає про оздоровлення однієї дівчинки в США. Вона мала захворювання, пов’язане з дисфункцією деяких внутрішніх органів. На жаль, українські лікарі нічим не змогли допомогти, і родина дитини виїхала на лікування до Сполучених Штатів. Але і там лікування не принесло бажаного результату. Дівчинка часто молилася до митрополита Андрея, і їй приснився дивний сон — Андрей Шептицький пообіцяв подарунок до дня народження, після чого дитина повністю одужала. Якщо цей випадок буде остаточно визнаний чудом, то незабаром процес беатифікації завершиться. Ми не виключаємо, що випадки дивного зцілення після молитовного звернення до митрополита Андрея Шептицького траплялися і в Україні. Проте задокументувати їх належним чином не вдавалося.

— Отче, які заходи відбудуться з нагоди свята Всіх Святих?

— Оскільки 27 червня припадає на робочий день, усі святкування ми перенесли на 24 червня, неділю. В Львівській філармонії відбудеться концерт-реквієм. У ньому візьмуть участь хор та оркестр заслуженої академічної капели України «Трембіта». А напередодні в храмі Блаженного Миколая Чарнецького у Львові відслужимо Архієрейську літургію. 27 червня новомучеників та ісповідників віри ХХ століття згадуватимуть по всіх церквах УГКЦ в Україні та світі.

Розмовляла Надія ТИСЯЧНА, «День». Фото надані Постуляційним центром беатифікації та канонізації святих УГКЦ